Турчинов розповів, яку інформацію пропонував Медведчуку передати Путіну 2014 року

Медведчук на сьогоднішньому засіданні апеляційного суду щодо запобіжного заходу для нього заявив, що 2014 року на переговори з бойовиками на Донбасі його уповноважили спочатку Турчинов, а потім п'ятий президент України Петро Порошенко.

"Я вів переговори відповідно до повноважень, які мені були надані щодо мирного врегулювання спершу із травня місяця ще в.о. президента [Олександром] Турчиновим, потім уже президентом [Петром] Порошенком. Я офіційно був уповноважений на ведення цих переговорів Турчиновим та Порошенком і пізніше був уповноважений і тристоронньою контактною групою, і СБУ", – стверджував Медведчук.

Турчинов підкреслив, що під час виконання обов'язків президента не вів переговорів ні з бойовиками, ні з президентом РФ Володимиром Путіним.

"На початку військового конфлікту в мене як у голови Верховної Ради України було дві розмови тільки з одним представником російського керівництва – [тодішнім] головою Держдуми [Сергієм] Наришкіним – 28 лютого і 1 березня. Під час цих телефонних розмов я вимагав припинити російську військову агресію проти України. Російське керівництво не визнавало мене виконувачем обов‘язків президента, називаючи очільником хунти, тому між нами ніяких переговорних позицій не могло бути у принципі", – розповів він.

Турчинов додав, що навесні 2014 року в нього відбулася зустріч із Медведчуком, бізнесмена привів до нього тоді народний депутат від Партії регіонів, а зараз – від ОПЗЖ – Нестор Шуфрич.

"Під час цієї зустрічі Віктор Медведчук повідомив мені, що Кремль вважає легітимним президентом виключно Віктора Януковича, не визнає мене керівником країни і не буде вести зі мною переговорів, тому що вважає очільником хунти, що захопила владу насильницьким шляхом, але він може передати будь-яку інформацію Путіну від мене. На що я сказав пану Медведчуку, щоб той передав Путіну, щоб Росія негайно звільнила Крим і припинила агресію проти України. Пан Медведчук перепитав: "А серйозно?" Я сказав, що це серйозно й інших пропозицій для Кремля в мене немає", – написав колишній в.о. президента.

"Ніяких переговорних повноважень, поки я виконував обов'язки президента України, Медведчук не мав", – підкреслив він.

Контекст:

Київський апеляційний суд 21 травня розглядав скарги на рішення Печерського суду про запобіжний захід для Медведчука у вигляді цілодобового домашнього арешту. Апеляції на запобіжний захід подавали як Офіс генпрокурора (прокурори наполягають на триманні під вартою з альтернативою застави в розмірі 300 млн), так і захист Медведчука.

Суд відхилив обидві скарги, залишивши Медведчука під домашнім арештом.

11 травня генпрокурорка України Ірина Венедіктова підписала нардепам від ОПЗЖ Медведчуку і Тарасу Козаку підозри в державній зраді та замаху на розкрадання національних ресурсів. ЗМІ повідомили, що в домі Медведчука в Києві й офісі ОПЗЖ СБУ проводила обшуки.

Венедіктова підкреслила, що політики у справі немає, ідеться лише про кримінальні злочини.

У справі три епізоди, перший із них стосується допомоги Росії в отриманні нафтогазового родовища в анексованому Криму, другий – передання спецслужбам РФ таємних відомостей про українські війська, третій – участі фігурантів у розробленні проєкту "Луч", за допомогою якого планували вербувати українських мігрантів у РФ.

Підозр не вручали особисто – Козак, за даними СБУ, перебуває у РФ і "не планує повертатися", Медведчук був в Україні, але знайти його 11 травня правоохоронці не змогли. 13 травня Медведчук заявив, що Козак "перебуває на лікуванні в Білорусі".

12 травня Медведчук і його адвокати прийшли в Офіс генпрокурора й ознайомилися з підозрою. За словами захисників політика, його повідомили про підозру за ст. 111 (державна зрада) і за ст. 438 (порушення законів і звичаїв війни) Кримінального кодексу України. Як уточнила Венедіктова, підозра за ст. 438 стосується розкрадання національних ресурсів на тимчасово окупованій території Криму.

13 травня Печерський райсуд Києва відправив Медведчука під цілодобовий домашній арешт, йому наділи електронний браслет. Прокуратура просила заарештувати нардепа до 10 липня з альтернативою застави в розмірі 300 млн грн.