У Держдумі відреагували на слова Яценюка про бажання РФ перетворити українську ГТС на брухт
3 серпня в ефірі токшоу "Свобода слова Савіка Шустера" на телеканалі "Україна" Яценюк говорив, що Україні треба домагатися підписання тристороннього договору про транзит російського газу.
"Завдання Росії тільки одне – перетворити українську газотранспортну систему на металобрухт. Вона вже наполовину це зробила", – заявив він у контексті розмови про чинний контракт на транзит, будівництво газопроводу "Північний потік – 2" та енергетичну безпеку України.
Реагуючи на заяву Яценюка, заступник глави Держдуми Ігор Ананських сказав, що українська ГТС – "це іржаві труби, яких 30 років ніяк не ремонтували". Однак компанія "Оператор ГТС України" повідомляла про планові ремонти газопроводу. Зокрема, 2020 року було завершено ремонт газопроводу "Лупінг №4" біля кордону зі Словаччиною.
Експертною думкою канал RT вважає і коментар старшого наукового співробітника Центру європейських досліджень Національного дослідного інституту світової економіки і міжнародних відносин Російської академії наук Володимира Оленченка (наприклад, для "РИА Новости" він коментував останнім часом різні теми – від питань, які стосуються вакцини "Супутник V", до "Північного потоку – 2" і візиту президента України Володимира Зеленського у Вашингтон).
RT Оленченко заявив, що теза Яценюка "про відповідальність Росії за розвал української системи не те що надумана, це хвороблива уява".
Контекст:
30 грудня 2019 року "Нафтогаз" і "Газпром" підписали новий контракт на транзит газу на п'ять років. Мінімально гарантоване прокачування за новим договором "качай або плати" становить 65 млрд м&³3; газу у перший рік і по 40 млрд м&³3; у наступні чотири. Президент України Володимир Зеленський зазначав, що в межах п'ятирічного контракту щодо транзиту газу Україна отримає більше ніж $7 млрд.
Загрозою для транзиту газу політики вважають будівництво газопроводу "Північний потік – 2", який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, його відновили.
Оператор газопроводу Nord Stream 2 AG у липні 2021 року зазначав, що "Північний потік – 2" готовий на 99%. За даними Bloomberg, прокладання "Північного потоку – 2" можуть завершити до 12 вересня.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин з Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії і закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу має бути продовжено на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня зобов'язав оператора газопроводу бути незалежним від "Газпрому" і дотримуватися європейського законодавства. Гендиректор "Оператора ГТС України" Сергій Макогон заявив, що це "саме те, на чому наполягає Україна".
У Кремлі вважають, що проблеми, пов'язані з рішенням німецького суду, який не звільнив газопровід "Північний потік – 2" від виконання правил Європейського союзу, є корпоративним питанням. "Газпром" має самостійно ухвалити рішення про подальші дії в умовах, що склалися, заявляв спікер Кремля Дмитро Пєсков.