Яценюк: Завдання Росії – перетворити українську ГТС на брухт. Вона вже наполовину це зробила

4 вересня 2021, 00:03

Этот материал также можно прочитать на русском

Яценюк: Завдання Росії – перетворити українську ГТС на брухт. Вона вже наполовину це зробила

Яценюк вважає, що "декларації нічого не дадуть"
Фото: Арсеній Яценюк / Facebook

Україні треба домагатися підписання тристороннього договору про транзит російського газу. Таку думку 3 вересня в ефірі ток-шоу "Свобода слова Савіка Шустера" на телеканалі "Україна" висловив колишній прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк.

Він розповів, що свого часу він домагався, щоб домовленості між Росією та Україною підписували також представники Європи, "щоб Європа гарантувала".

"Вигідно деяким нашим партнерам нас залишити один на один з Росією. А коли ми вже втрьох, дорогі європейці, так ви тоді нам не деклараціями розповідайте, як ви будете допомагати українському народові. Ставте свій підпис, печатку і несіть разом з Росією відповідальність за те, якщо Росія порушить контракт", – пояснив Яценюк.

Експрем'єр України вважає, що у нинішньої української влади "є тільки один варіант".

"Декларації нам нічого не дадуть. Нам потрібно добитися підписання тристоронньої угоди, яка буде юридично зобов'язувати Росію, Європу, щоб ми мали обсяг прокачування. Завдання Росії тільки одне – перетворити українську газотранспортну систему на металобрухт. Вона вже наполовину це зробила", – заявив Яценюк.

Контекст

30 грудня 2019 року "Нафтогаз" і "Газпром" підписали новий контракт на транзит газу на п'ять років. Мінімально гарантоване прокачування за новою угодою "качай або плати" становить 65 млрд м³ газу в перший рік і по 40 млрд м³ у наступні чотири. Український президент Володимир Зеленський зазначав, що у межах п'ятирічного контракту щодо транзиту газу Україна отримає понад $7 млрд.

Загрозою для транзиту газу політики вважають будівництво газогону "Північний потік – 2", який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газогону розпочали у 2018 році. З кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть у ньому участь, – під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.

Будівництво заморожували у 2019 році, коли добудували 93% газогону, за рік, у грудні 2020 року, його відновили.

Оператор газогону Nord Stream 2 AG у липні 2021 року зазначав, що "Північний потік – 2" готовий на 99%. За даними Bloomberg, прокладання "Північного потоку – 2" можуть завершити до 12 вересня.

Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газогону, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним" з погляду відносин з Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газогін "практично закінчено".

Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газогону "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії й закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу мають продовжити на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).

Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня зобов'язав оператора газогону бути незалежним від "Газпрому" і дотримуватися європейського законодавства. Гендиректор "Оператора ГТС України" Сергій Макогон заявив, що це "саме те, на чому наполягає Україна".

У Кремлі вважають, що проблеми, пов'язані з рішенням німецького суду, який не звільнив газогін "Північний потік – 2" від виконання правил Європейського союзу, є корпоративним питанням. "Газпром" має самостійно ухвалювати рішення щодо подальших дій в умовах, що склалися, заявляв спікер Кремля Дмитро Пєсков.