У МЗС України назвали "особливостями угорської дипломатії" заперечення підсумків переговорів в Ужгороді

Заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар на сторінці у Twitter назвав "особливостями угорської дипломатії" спростування прес-секретарем угорського МЗС Тамашем Менцером урегулювання мовного питання з Україною.

"МЗС Угорщини заперечує результати переговорів в Ужгороді! Дивно виходить – із держсекретарем МЗС домовляєшся про шляхи вирішення питання, він підтверджує позитив переговорів на пресу, а потім речник озвучує зовсім протилежне. Особливості угорської дипломатії", – зазначив він.

7 лютого Боднар після зустрічі в Ужгороді із заступником міністра зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Левенте Модьором повідомив, що Київ і Будапешт узгодили основні позиції щодо врегулювання мовного питання.

Прес-секретар угорського МЗС Тамаш Менцер 8 лютого заявив, що про конкретні домовленості говорити поки рано.

Після ухвалення 5 вересня 2017 року у другому читанні і в цілому українського закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні, Угорщина і низка інших країн висловили занепокоєння щодо майбутнього національних меншин в Україні.

Документ передали на експертизу у Венеціанську комісію, яка сформулювала висновки 8 грудня.

Києву запропонували внести зміни до 7-ї статті – стосовно недискримінації навчання недержавними мовами, що не є офіційними у Європейському союзі. Зокрема, йшлося про викладання в середній школі російською мовою.

Комісія не наполягає на зміні статті закону, але рекомендує Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.

У ЄС заявили, що Київ має врахувати рекомендації Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту".

14 грудня міністр освіти Лілія Гриневич зазначила, що Україна продовжить шукати правильну модель навчання для представників національних меншин.

У Міносвіти повідомили 1 лютого, що згодні відкласти імплементацію мовної статті закону "Про освіту" до 2023 року.