Україна виграла в ЄСПЛ справу проти Росії про порушення прав людини в Криму. ЗМІ пишуть про розгромний програш РФ

Уповноважена України у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко розповіла, що справа про порушення Росією прав людини в Криму стала першим позовом України, з якого розпочалася історія міждержавних справ проти РФ в ЄСПЛ.

"У січні 2021 року рішенням щодо прийнятності в цій справі ЄСПЛ відкинув версію Росії щодо "волевиявлення" й "законного приєднання Криму до складу РФ". Сьогодні, 25 червня 2024 року, рішенням по суті зведено нанівець 10-річні розповіді Росії, що права людини в Криму не порушуються", – повідомила вона. 

Як зазначила "Європейська правда", це розгромний програш країни-агресора в ЄСПЛ. 

У Мін'юсті розповіли, що ЄСПЛ у своєму рішенні вказав, що український уряд надав вичерпні докази, які "ефективно й поза всяким сумнівом продемонстрували масштабні та систематичні порушення представниками РФ і підконтрольних їй осіб прав і свобод, що захищаються конвенцією про захист прав людини й основоположних свобод і протоколами до неї". Ідеться про скарги України щодо:

• насильницьких зникнень і відсутності ефективного розслідування (ст. 2 конвенції);
• жорстокого поводження (ст. 3 конвенції) і незаконних затримань (ст. 5 конвенції);
• поширення законодавства РФ на територію Криму, внаслідок чого з 27 лютого 2014 року суди, які діють на півострові, не можуть вважати такими, що встановлені законом (у розумінні ст. 6 конвенції);
• незаконного автоматичного нав'язування російського громадянства (ст. 8 конвенції);
• незаконних обшуків приватної власності (ст. 8 конвенції);
• утисків, переслідування й конфіскації майна релігійних організацій, що не належать до Російської православної церкви (ст. 9 конвенції);
• припинення діяльності українських і кримськотатарських медіа (ст. 10 конвенції);
• заборони публічних зібрань, а також залякування й незаконне затримання організаторів демонстрацій (ст. 11 конвенції);
• експропріації майна цивільних осіб і приватних підприємств без компенсації (ст. 1 першого протоколу до конвенції);
• заборони української мови в школах та переслідування українськомовних дітей у школі (ст. 2 протоколу №1 до конвенції);
• обмеження свободи пересування між Автономною Республікою Крим і материковою частиною України внаслідок фактичного перетворення РФ адміністративного розмежування на кордон (між Росією й Україною) (ст. 2 протоколу №4 до конвенції);
• переслідування кримських татар (ст. 14 у поєднанні зі ст. 8, 9, 10 і 11 конвенції та зі ст. 2 протоколу №4 до конвенції). 

"Також ЄСПЛ зазначив, що уряд РФ є відповідальним за порушення прав українських політичних в'язнів – осіб, які переслідувалися й досі переслідуються РФ за їхню проукраїнську позицію і дії на тимчасово окупованих Росією територіях України та на території РФ", – додали в Мін'юсті.

Контекст:

2014 року Росія окупувала Крим і розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривали між Збройними силами України з одного боку і російською армією й бойовиками, яких підтримувала Росія і які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнавала свого вторгнення в Україну, попри факти та докази, надані Україною. 24 лютого 2022 року Росія вторглася в Україну, розпочавши повномасштабний етап війни.