"Ударили по болючому місцю". Голова "Нафтогазу" Вітренко визнав, що його призначення не відповідало західним стандартам
Вітренко: На Заході триває дискусія про інші важливі інститути в Україні та їхню незалежність. Тобто цей нерв був, як кажуть, уже оголений
Відповідаючи на запитання про ставлення до змін у "Нафтогазі" американських посадовців, із якими Вітренко зараз веде перемовини про санкції проти "Північного потоку – 2", Вітренко зазначив, що в них було "певне розчарування" і "суттєві питання" до українського уряду, але зараз жодних питань щодо законності призначення немає.
"І зараз справді стає зрозуміло, що ці дії мали добрі наміри, хоча й не відповідали принципам Організації економічного співробітництва та розвитку і певним західним стандартам", – сказав голова "Нафтогазу".
За його словами, уся ситуація щодо компанії в якийсь момент перестала відповідати вимогам ОЕСР.
"Це був ланцюжок емоційних реакцій обох сторін на проблему, якої б не було або яку можна було б вирішити, якби реформа корпоративного управління була здійснена в повній відповідності із цими принципами ОЕСР", – зазначив Вітренко.
На його думку, кадрові зміни в "Нафтогазі" спричинили емоційну реакцію і резонанс у ЗМІ на Заході в межах обговорення ситуації в Україні загалом.
"Я вважаю, що вони [зміни] просто вдарили по болючому місцю. Тому що цю ситуацію з "Нафтогазом" потрібно розглядати в ширшому контексті. Цей ширший контекст полягає в тому, що вже триває дискусія про інші важливі інститути в Україні та їхню незалежність і про вплив цієї незалежності, наприклад, на ефективність боротьби з корупцією, на податкову реформу, юридичну реформу в таких установах, як Національний банк, Національне антикорупційне бюро та інші. Тобто цей нерв був, як кажуть, уже оголений", – пояснив він.
Контекст:
Кабінет Міністрів України оголосив про звільнення Андрія Коболєва з посади голови правління "Нафтогазу" 28 квітня. На його місце призначили Вітренка. Строк дії його повноважень – один рік.
Юридично звільнити Коболєва безпосередньо Кабмін не міг. Тому розпустили наглядову раду "Нафтогазу". Кабмін своїм розпорядженням від 28 квітня достроково припинив повноваження незалежних членів наглядової ради НАК Бруно Лескуа, Людо Ван дер Гейдена, Клер Споттісвуд і представників держави в наглядовій раді – Наталії Бойко, Юлії Ковалів і Роберта Бенша. Згідно з рішенням Кабміну, із 30 квітня їх тимчасово поновили на посадах.
Уряд повідомив, що за результатами засідання загальних зборів акціонерів "Нафтогазу" роботу наглядової ради і правління 2020 року визнали незадовільною. У Кабміні зазначили, що чисті консолідовані збитки групи компаній 2020 року становили 19 млрд грн, водночас у затвердженому урядом фінплані планували отримання 11,5 млрд грн прибутку.
У "Нафтогазі України" назвали рішення Кабміну "юридичною маніпуляцією" і поверненням до ручного управління держкомпаніями.
Члени наглядової ради НАК "Нафтогаз України" подали заяви про дострокове припинення своїх повноважень. Вони висловили незгоду з оцінкою Кабміном роботи групи 2020 року і відмовилися від пропозиції уряду попрацювати до обрання нового складу, оскільки призначення Вітренка створило конфлікт інтересів.
Однак згодом наглядова рада "Нафтогазу" погодилася продовжити працювати з Вітренком, і 19 травня Кабмін продовжив на рік контракти із п'ятьма членами наглядової ради.
Наступного дня після звільнення Коболєва, 29 квітня, речник Державного департаменту США Нед Прайс нагадав про необхідність прихильності реформам і про повагу до корпоративного управління в енергетичному секторі України.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час візиту в Київ 6 травня порушував питання зміни керівництва "Нафтогазу" на зустрічі зі спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим, а також під час спілкування із представниками громадянського суспільства, бізнесу та антикорупційних органів. "Держсекретар не приховував шоку від руйнування корпоративного управління в "Нафтогазі", – говорила виконавча директорка Центру протидії корупції Дар'я Каленюк.
Європейський союз, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Світовий банк і Міжнародна фінансова корпорація (IFC) заявили про стурбованість припиненням повноважень наглядової ради НАК "Нафтогаз України" з метою звільнення Коболєва.