Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт "Про медіа" – його підтримало майже 300 нардепів

"№2693-д – проєкт закону "Про медіа" – [ухвалено] у цілому (299 [голосів за])", – написав він.

Пізніше у картці документа на сайті Ради цю інформацію підтвердили.

6 грудня парламентський комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував Верховній Раді ухвалити проєкт закону "Про медіа" (№2693-д) у другому читанні й у цілому.

Нардепка від "Слуги народу", членкиня профільного комітету Ради Євгенія Кравчук пояснила, що до другого читання було змінено частину законопроєкту щодо онлайн-медіа, пише LB.ua.

"Ми для зареєстрованих медіа змінили навіть санкцію у вигляді тимчасового блокування (було місяць). Тобто для зареєстрованих медіа навіть тимчасового блокування не буде, лише через суд. Тільки якщо будуть писати статті: "Путін, прийди, ти наш рятівник", то Нацрада може застосувати штраф, а потім звернутися до суду. У випадку анонімних медіа, де немає ні ідентифікованих журналістів, ні власників, то їх Нацрада може заблокувати без рішення суду. І із цим погоджуються всі, бо там навіть незрозуміло, кому Нацрада має писати", – цитує видання Кравчук.

Контекст:

Законопроєкт "Про медіа" №2693 авторства нардепів від "Слуги народу" зареєстрували у Верховній Раді наприкінці грудня 2019 року. У першому читанні Рада розглядала проєкт закону 19 травня 2020 року і відправила його на доопрацювання.

Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації. Автори законопроєкту, зокрема, запропонували надати Нацраді з питань телебачення та радіомовлення функцію нагляду й контролю за всією сферою медіа.

Законопроєкт викликав різку критику з боку журналістів і медіаорганізацій. Після цього у Раді зареєстрували інші законопроєкти про медіа, зокрема №2693-д. Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко обіцяв, що зауваження представників українських ЗМІ і Ради Європи врахують. 30 серпня 2022 року Рада ухвалила законопроєкт №2693-д за основу.

Оновлення національного законодавства у сфері аудіовізуальних послуг є одним із зобов'язань України відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським союзом, виконання якої необхідне для початку переговорів щодо вступу України до ЄС.

Згідно із порівняльно-правовим аналізом, який оприлюднили "Українські новини", лише 10% положень законопроєкту стосуються директиви ЄС, усе інше – нововведення українських розробників.