Профільний комітет рекомендував Раді ухвалити в цілому законопроєкт "Про медіа"
У пресслужбі зазначили, що під час підготовки законопроєкту до другого читання надійшло понад 2300 пропозицій від суб'єктів права законодавчої ініціативи. Також до комітету надійшли звернення та пропозиції від Міноборони, СБУ, Мінцифри, Міносвіти, омбудсмена й мовного омбудсмена, Держкіно, Національної спілки журналістів та інших установ.
На засіданні 6 грудня 2022 року комітет завершив розгляд порівняльної таблиці до проєкту.
Один з авторів документа, голова комітету Микита Потураєв (фракція "Слуга народу") подякував колегам-нардепам за роботу над законопроєктом.
"У нас є розбіжності, проте ці розбіжності не є свідченням того, що колеги, які сьогодні утрималися від голосування, проти захисту українського інформаційного простору. Усі – за. І всі дискусії сьогодні тільки про те, щоб у найкращий спосіб захистити наш інформаційний простір і захистити права та свободи наших українських медіа", – заявив Потураєв.
У пресслужбі Ради зазначили, що "Про медіа" – один із "євроінтеграційних законів".
"Головні цілі документа стосуються зменшення приватного інтересу в медійній сфері, підсилення ролі незалежного медійного регулятора, імплементації Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги", – ідеться в повідомленні.
Контекст:
Законопроєкт "Про медіа" №2693 авторства нардепів від "Слуги народу" зареєстрували у Верховній Раді наприкінці грудня 2019 року.
У першому читанні Верховна Рада розглянула проєкт закону 19 травня 2020 року й відправила його на доопрацювання. 30 серпня 2022 року Рада ухвалила його за основу.
Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації. Автори законопроєкту, зокрема, запропонували наділити Нацраду з питань телебачення й радіомовлення функцією нагляду та контролю за всією сферою медіа.
Законопроєкт зазнав різкої критики журналістів і медіаорганізацій. 2020 року зареєстрували й інші законопроєкти про медіа.
Міністр культури та інформполітики Олександр Ткаченко обіцяв, що зауваження представників українських ЗМІ та Ради Європи врахують.
Оновлення національного законодавства у сфері аудіовізуальних послуг є одним із зобов'язань України відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським союзом, виконання якої необхідне для початку переговорів щодо вступу України до ЄС.
Згідно з порівняльно-правовим аналізом, який оприлюднили "Українські новини", лише 10% положень законопроєкту стосуються директиви ЄС, усе інше – нововведення українських розробників.
20 вересня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала узгодити український законопроєкт про медіа зі стандартами ЄС.