Національна спілка журналістів України заявила, що закон про медіа може "кинути на Зеленського тінь диктатора" 

У листі за підписом голови НСЖУ Сергія Томіленка йдеться про те, що більшість онлайн- та друкованих ЗМІ, які намагаються вижити на зруйнованому війною медіаринку, цього законопроєкту не підтримує. Не враховано жодного пункту з численних критичних зауважень від українських журналістів, експертів та міжнародних фахівців.

НСЖУ вважає посилання авторів законопроєкту на європейську Директиву про аудіовізуальні медіапослуги недоречним, оскільки виконанню директиви присвячено лише 10% тексту законопроєкту.

У спілці звернули увагу, що законопроєкт у чинній редакції, попри європейську практику, наділяє дуже широкими повноваженнями державний орган – Національну раду з телебачення та радіомовлення. Зокрема, Нацрада регулюватиме діяльність не лише телебачення та радіо, а також друкованих і онлайн-ЗМІ, зможе за власним бажанням закрити будь-які медіа, видавати приписи без проведення перевірок, виставляти вимоги до глобальних пошукових систем (таких, як Google) і соціальних мереж тощо.

"При цьому Нацрада насправді не може виступати в ролі незалежного національного регулятора ЗМІ, оскільки всі її члени призначаються державою і жодний – журналістськими організаціями", – підкреслюють у НСЖУ.

Союз просить депутатів "допомогти зупинити найбільшу загрозу свободі слова за часів незалежності", зважити на пропозиції НСЖУ під час другого читання.

"Нагадуємо, що з перших днів своєї передвиборчої кампанії та перебування на посаді президент України Володимир Зеленський неодноразово декларував, що він очолює боротьбу вільних людей за свободу. У той же час таке свавільне прийняття чинної редакції законопроєкту "Про медіа" може накинути на нього тінь диктатора", – ідеться в листі.

Пропозиції щодо внесення змін до законопроєкту викладено на 12 сторінках. Загальні пропозиції щодо всього документа такі:

1. Вивести друковані ЗМІ зі сфери регулювання цим законом.
2. Усунути дискримінацію й передбачити рівність усіх видів ЗМІ у правовому полі, зокрема місцевих мовників, які є комунальними підприємствами.
3. Чітко деталізувати форми посилення фінансово-економічної, соціальної та іншої державної підтримки медіа. Активізувати протекціоністську політику держави щодо зниження споживчої вартості інформаційної продукції.
4. Передбачити законодавче надання державної адресної підтримки регіональним суб'єктам у сфері медіа.
5. Додати до закону тези про державну підтримку модернізації українських регіональних медіа, соціальний захист журналістів та членів їхніх сімей.
6. Нормувати основні поняття зі сфери медіа, оскільки проєкт або повністю розкриває їхню сутність, або запроваджує новоутворення, значення яких розкрито.