$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +11 Київ

Національна спілка журналістів України заявила, що закон про медіа може "кинути на Зеленського тінь диктатора"

Національна спілка журналістів України заявила, що закон про медіа може "кинути на Зеленського тінь диктатора" НСЖУ презентувала нардепам свої пропозиції щодо законопроєкту "Про медіа"
Фото: depositphotos.com
Національна спілка журналістів України (НСЖУ) скерувала комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики свої пропозиції щодо законопроєкту "Про медіа", який у нинішній редакції вважає "найбільшою загрозою свободі слова за часів незалежності". Про це повідомляють на сайті НСЖУ 20 вересня.

У листі за підписом голови НСЖУ Сергія Томіленка йдеться про те, що більшість онлайн- та друкованих ЗМІ, які намагаються вижити на зруйнованому війною медіаринку, цього законопроєкту не підтримує. Не враховано жодного пункту з численних критичних зауважень від українських журналістів, експертів та міжнародних фахівців.

НСЖУ вважає посилання авторів законопроєкту на європейську Директиву про аудіовізуальні медіапослуги недоречним, оскільки виконанню директиви присвячено лише 10% тексту законопроєкту.

У спілці звернули увагу, що законопроєкт у чинній редакції, попри європейську практику, наділяє дуже широкими повноваженнями державний орган – Національну раду з телебачення та радіомовлення. Зокрема, Нацрада регулюватиме діяльність не лише телебачення та радіо, а також друкованих і онлайн-ЗМІ, зможе за власним бажанням закрити будь-які медіа, видавати приписи без проведення перевірок, виставляти вимоги до глобальних пошукових систем (таких, як Google) і соціальних мереж тощо.

"При цьому Нацрада насправді не може виступати в ролі незалежного національного регулятора ЗМІ, оскільки всі її члени призначаються державою і жодний – журналістськими організаціями", – підкреслюють у НСЖУ.

Союз просить депутатів "допомогти зупинити найбільшу загрозу свободі слова за часів незалежності", зважити на пропозиції НСЖУ під час другого читання.

"Нагадуємо, що з перших днів своєї передвиборчої кампанії та перебування на посаді президент України Володимир Зеленський неодноразово декларував, що він очолює боротьбу вільних людей за свободу. У той же час таке свавільне прийняття чинної редакції законопроєкту "Про медіа" може накинути на нього тінь диктатора", – ідеться в листі.

Пропозиції щодо внесення змін до законопроєкту викладено на 12 сторінках. Загальні пропозиції щодо всього документа такі:

  1. Вивести друковані ЗМІ зі сфери регулювання цим законом.
  2. Усунути дискримінацію й передбачити рівність усіх видів ЗМІ у правовому полі, зокрема місцевих мовників, які є комунальними підприємствами.
  3. Чітко деталізувати форми посилення фінансово-економічної, соціальної та іншої державної підтримки медіа. Активізувати протекціоністську політику держави щодо зниження споживчої вартості інформаційної продукції.
  4. Передбачити законодавче надання державної адресної підтримки регіональним суб'єктам у сфері медіа.
  5. Додати до закону тези про державну підтримку модернізації українських регіональних медіа, соціальний захист журналістів та членів їхніх сімей.
  6. Нормувати основні поняття зі сфери медіа, оскільки проєкт або повністю розкриває їхню сутність, або запроваджує новоутворення, значення яких розкрито.
Контекст

Законопроєкт №2693 "Про медіа" авторства нардепів від "Слуги народу" було зареєстровано у Верховній Раді наприкінці грудня 2019 року. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації. Автори законопроєкту, зокрема, запропонували наділити Нацраду з питань телебачення та радіомовлення функцією нагляду та контролю за всією сферою медіа.

У першому читанні Верховна Рада розглядала проєкт закону 19 травня 2020 року й відправила його на доопрацювання.

Законопроєкт зазнав різкої критики журналістів та медіаорганізацій. 2020 року зареєстрували й інші законопроєкти про медіа.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко обіцяв, що зауваження представників українських ЗМІ та Ради Європи врахують.

1 червня 2022 року під час відеозвернення до Верховної Ради, присвяченого євроінтеграції України, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала ухвалити закон про ЗМІ, який узгодить законодавство України із чинними стандартами ЄС.

Законопроєкт про медіа увійшов до пакету євроінтеграційних законопроєктів, які Верховна Рада планує розглянути до кінця року, говорив спікер парламенту Руслан Стефанчук.

30 серпня Верховна Рада ухвалила у першому читанні доопрацьований законопроєкт №2693-д "Про медіа". Більшість голосів за законопроєкт дали нардепи від "Слуги народу". Згідно з порівняльно-правовим аналізом, який оприлюднили "Українські новини", лише 10% положень законопроєкту стосується директиви ЄС, усе інше – нововведення українських розробників.