У комітеті захисту журналістів відреагували на ухвалення Радою у першому читанні законопроєкту про медіа

4 вересня 2022, 16:51

Этот материал также можно прочитать на русском

У комітеті захисту журналістів відреагували на ухвалення Радою у першому читанні законопроєкту про медіа

Комітет захисту журналістів критикував законопроєкт про медіа та закликав переглянути його. Рада не дослухалася до заклику
Фото: depositphotos.com

Міжнародна неурядова організація "Комітет захисту журналістів" (CPJ) ще у липні, більш ніж за місяць до розгляду Верховною Радою законопроєкту про медіа в першому читанні, закликала переглянути текст цієї ініціативи через загрозу свободі слова в Україні.

Про це вже після голосування у Верховній Раді за цей законопроєкт 31 серпня нагадали у Twitter програми CPJ у Європі та Центральній Азії.

"CPJ раніше критикував законодавство, яке загрожує надати надмірні повноваження українському регулятору телерадіомовлення над онлайн та друкованими ЗМІ", – зазначили автори твіту.

“Політика Україною в загальних засадах правління необхідна, якщо українська влада встановлює європейські держави, але влада не повинна використовувати свої реформи як претекст до розширення громадського контролю над інформацією,” - @cmdelaserna https://t.co/5tu5WVzwFV

- CPJ Europe and Central Asia (@CPJ_Eurasia) August 30, 2022

У CPJ нагадали також про заяву програмного директора організації Карлоса Мартінеса – він сказав, що перегляд застарілого законодавства України про ЗМІ необхідний, але бажання країни відповідати стандартам ЄС не варто використовувати як привід для розширення державного контролю над інформацією. Мартінес закликав українських законодавців розробити законопроєкт, який би відповідав директивам ЄС, що містять суворі гарантії свободи преси.

Заяву CPJ і Мартінеса про занепокоєність щодо законопроєкту оприлюднили 28 липня. Аналогічну заяву 26 липня зробила Європейська федерація журналістів.

Проте Рада розглянула законопроєкт і ухвалила його в першому читанні 30 серпня. Більшість голосів за законопроєкт дали нардепи від "Слуги народу". Згідно з порівняльно-правовим аналізом, який оприлюднили "Українські новини", лише 10% положень законопроєкту стосуються директиви ЄС, усе інше – нововведення українських розробників.

Контекст

Законопроєкт "Про медіа" №2693 авторства нардепів від "Слуги народу" зареєстрували у Верховній Раді наприкінці грудня 2019 року. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації. Автори законопроєкту, зокрема, запропонували наділити Нацраду з питань телебачення і радіомовлення функцією нагляду й контролю за всією сферою медіа.

У першому читанні Верховна Рада розглядала проєкт закону 19 травня 2020 року і передала його на доопрацювання.

Законопроєкт зазнав різкої критики журналістів і медіаорганізацій. 2020 року зареєстрували й інші законопроєкти про медіа.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко обіцяв, що зауваження представників українських ЗМІ та Ради Європи врахують.

1 червня 2022 року під час відеозвернення до Верховної Ради, присвяченого євроінтеграції України, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала ухвалити закон про ЗМІ, який узгодить законодавство України з чинними стандартами ЄС.

Законопроєкт про медіа входить до пакету євроінтеграційних законопроєктів, які Верховна Рада планує розглянути до кінця року, говорив спікер парламенту Руслан Стефанчук. Він очікує, що стосовно нього буде велика дискусія. "Я думаю, що буде велика дискусія щодо закону про медіа, буде дискусія щодо закону про національні спільноти. Але ми повинні просто закладати в них директиви ЄС, тому що у нас є вказівник на ці директиви", – заявляв Стефанчук 24 липня.

Верховна Рада Комітет захисту журналістів законодавство журналісти законопроєкт законопроєкт про медіа

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати