Лише 10% законопроєкту "Про медіа" стосуються прямих європейських зобов'язань

Законопроєкт "Про медіа" №2693 авторства нардепів від "Слуги народу" зареєстрували у Верховній Раді наприкінці грудня 2019 року. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів та платформ загального доступу до інформації. Автори законопроєкту, зокрема, запропонували наділити Нацраду з питань телебачення та радіомовлення функцією нагляду й контролю за всією сферою медіа.

У першому читанні Верховна Рада розглядала проєкт закону 19 травня 2020 року і передала його на доопрацювання.

Законопроєкт зазнав різкої критики журналістів і медіаорганізацій. У 2020 році зареєстрували й інші законопроєкти про медіа.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко обіцяв, що зауваження представників українських ЗМІ та Ради Європи врахують.

1 червня 2022 року під час відеозвернення до Верховної Ради, присвяченого євроінтеграції України, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала ухвалити закон про ЗМІ, який узгодить законодавство України із чинними стандартами ЄС.

Законопроєкт про медіа входить до пакету євроінтеграційних законопроєктів, які Верховна Рада планує розглянути до кінця року, говорив спікер парламенту Руслан Стефанчук. Він очікує, що стосовно нього буде велика дискусія. "Я думаю, що буде велика дискусія про закон про медіа, буде дискусія по закону про національні спільноти. Але ми повинні просто закладати в них директиви ЄС, тому що в нас є дороговказ на ці директиви", – заявляв Стефанчук 24 липня.

Законопроєкт потребує ґрунтовного доопрацювання, заявили в Європейській федерації журналістів 26 липня. Американський Комітет захисту журналістів 28 липня закликав Верховну Раду переглянути його.

30 серпня Верховна Рада ухвалила в першому читанні доопрацьований законопроєкт №2693-д "Про медіа".