Політика

Стефанчук прогнозує дискусію щодо законопроєктів, необхідних для переходу до наступного етапу переговорів із ЄС

25 липня 2022, 14.42 Этот материал также можно прочитать на русском

Стефанчук: Я думаю, що буде велика дискусія щодо закону про медіа, буде дискусія щодо закону про національні спільноти. Але ми маємо просто закладати у них директиви ЄС Фото: rada.gov.ua

Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук прогнозує, що в Україні буде дискусія щодо кількох євроінтеграційних законопроєктів, зокрема велика – щодо законопроєкту про медіа. Про це він заявив 24 липня в ефірі національного телемарафону, запис коментаря оприлюднив канал "Рада".

"Ми розробили наш план законопроєктних робіт, визначили, що ми маємо прийняти найближчим часом, особливо що стосується цих семи побажань Європейської комісії. Зокрема, це законопроєкт, який стосується Конституційного Суду. Це законопроєкт, який стосується питань, пов'язаних з відмиванням коштів, так званий FATF. Це питання, пов'язані із законом про деолігархізацію. Це питання, пов'язані із законом про національні меншини. Це питання, пов'язані із законом про медіа. Це основний план Верховної Ради, який ми маємо втілити найближчим часом", – розповів він.

За словами Стефанчука, у парламентаріїв прописано відповідні терміни роботи над законопроєктами, зараз ведуть роботу на рівні комітетів.

"Ми робимо усередині Верховної Ради організаційні структурні перетворення для того, щоб ця діяльність була пришвидшена, і закони, які стосуються євроінтеграції, проходили по так званому швидкому трекові", – продовжив він.

Стефанчук сказав, що Рада оголосила конкурс на посаду радника голови Ради з питань євроінтеграції, під час якого звернули увагу на низку експертів, яких хочуть залучити до роботи над законопроєктами. Їм, за словами Стефанчука, запропонують посади в апараті Ради. Крім того, парламент співпрацюватиме у цих питаннях із науковою службою Європарламенту, сказав він.

Рада планує ухвалити всі законопроєкти з пакету рекомендацій Єврокомісії до кінця року, додав Стефанчук.

"Серед них якихось таких, які б негативно впливали на життя пересічного громадянина, немає. Є ті, які можуть викликати дискусію, і це нормально. Зокрема, я думаю, що буде велика дискусія про закон про медіа, буде дискусія по закону про національні спільноти. Але ми повинні просто закладати в них директиви ЄС, тому що в нас є дороговказ на ці директиви, і вже вести нашу дискусію в межах лише одного питання – відповідає чи не відповідає директивам ЄС. І тому тут знімаються будь-які інші бажання чи якісь інші впливи", – сказав голова Ради.

Контекст

28 лютого, за чотири дні після початку повномасштабного вторгнення Росії, Україна подала заявку на вступ до Європейського союзу за спеціальною процедурою. Невдовзі такі заявки подали Грузія та Молдова.
17 червня Єврокомісія рекомендувала надати статус кандидата на вступ до ЄС Україні та Молдові, а також висунула низку умов, які Україна має виконати перед початком переговорів щодо вступу до Євросоюзу.
23 червня лідери ЄС зібралися в Брюсселі на саміті, де розглянули заявки трьох країн, надали Україні та Молдові статус кандидата, визнали європейську перспективу Грузії та заявили про готовність надати їй статус кандидата, щойно буде вирішено пріоритетні питання.
Україна хоче виконати усі рекомендації Єврокомісії до кінця року, повідомила віцепрем'єр-міністерка із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина. На її думку, Україна може стати членом ЄС протягом 2–10 років.
1 липня на засіданні Верховної Ради президент України Володимир Зеленський закликав Раду працювати без пауз для підготовки до членства України в ЄС. Разом зі Стефанчуком та прем'єр-міністром Денисом Шмигалем він підписав заяву про "єдність усіх гілок влади" на шляху євроінтеграції України.