$38.48 €41.72
menu closed
menu open
weather +5 Київ

Ухвалений Радою у першому читанні законопроєкт про медіа є кроком назад від стандартів свободи слова – НСЖУ

Ухвалений Радою у першому читанні законопроєкт про медіа є кроком назад від стандартів свободи слова – НСЖУ Томіленко заявив, що НСЖУ проти законопроєкту "Про медіа"
Фото: mariupol-police.dn.ua

Голова Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергій Томіленко заявив 30 серпня у Facebook, що розчарований ухваленням Верховною Радою у першому читанні законопроєкту про медіа.

"Схвалення в першому читанні законопроєкту про медіа – це крок назад від стандартів свободи слова, до яких ми звикли в Україні. Розчарований рішенням парламенту", – написав він.

Голова НСЖУ підкреслив, що стосовно документа, який парламент 233 голосами ухвалив за основу 30 серпня, "не було широкого обговорення з журналістами, експертами і медійниками".

"Із того, що ми знаємо про нову редакцію законопроєкту, вони лише на 10% про зобов'язання перед ЄС, решта тексту – бажання влади отримати більше впливу на медіа: виписувати їм приписи, штрафи і закривати. І все це – за гроші платників податків", – наголосив Томіленко.

За словами голови НСЖУ, фактично цей законопроєкт – про Нацраду з питань телебачення та радіомовлення "у всіх іпостасях і для всіх журналістів у всіх медіа".

"Чи є голоси за серед журналістів? Є. Лічені голоси є. Але представники реальних онлайн- і друкованих ЗМІ, які намагаються вижити на поруйнованому війною медіаринку, цей закон не підтримують. А представники теле- і радіокомпаній, які вже регулюються Нацрадою, цей закон не критикують", – пояснив він.

Томіленко заявив, що "Національна спілка журналістів України проти законопроєкту "Про медіа" і за виконання Україною зобов'язань перед Європейським союзом". Він наголосив, що у законопроєкті про медіа "90% – це українські новації, відповідну пропорцію зафіксував порівняльно-правовий аналіз, оприлюднений урядом".

"У нинішній редакції законопроєкт про медіа може стати гальмом європейської інтеграції замість того, щоб стати перемогою – одним зі швидко виконаних наших зобов'язань, а саме – виконанням директиви Єврокомісії про аудіовізуальні послуги. Не треба вводити в оману європейців і думати, що ви розумніші за них і вони не помітять інструментів цензури, які влада намагається впровадити у законодавство під виглядом вимог ЄС. Атака під фейковим прапором не пройде. Влада не врахувала жодного пункту з численних критичних зауважень від українських журналістів, експертів і міжнародних фахівців", – зазначив він.

Голова НСЖУ вважає, що народні депутати, проголосувавши за законопроєкт, "принизили сотні українських журналістів із десятків редакцій, які зібрали підписи проти цього проєкту, проігнорували критичні зауваження таких впливових і поважних медійних центрів, як американський Комітет захисту журналістів, представника ОБСЄ зі свободи медіа, Європейської спілки журналістів, висновки експертів Ради Європи і десятки заяв" НСЖУ.

"Нинішні реалії зовсім інші, ніж у грудні 2019 року, коли була оприлюднена концепція нового закону "Про медіа". Зараз триває повномасштабне вторгнення Росії в Україну, українці об'єднуються для відсічі окупантам. Кожен закон розглядається крізь призму того, чи не буде він відволікати журналістів від головного завдання: як працювати і давати відсіч окупантам. Водночас важливо розуміти, як зберегти українські медіа. Головний запит від усіх медіа та кожного журналіста – економічне виживання", – пояснив він.

Томіленко підкреслив, що "медіа переживають величезну економічну скруту, через війну критично зменшився ринок реклами, населення не готове купувати чи передплачувати медіа".

"Чи не стане прийняття законопроєкту з правками на 300 сторінках приводом вийти з медійної справи частини журналістів? Ми вимагаємо направити законопроєкт про медіа на аналіз до Венеціанської комісії і не ухвалювати жодних рішень без висновків цієї поважної експертної організації. За всі роки незалежності питання свободи були тестом на демократичність для будь-якої української влади. Хочу вірити, що [президент] Володимир Зеленський, на відміну від попередників, гідно складе цей тест і залишить українські медіа вільними. Свободу слова в Україні ще ніхто не перемагав", – заявив він.

Контекст

30 серпня Рада ухвалила за основу законопроєкт №2693-д.

Законопроєкт "Про медіа" №2693 авторства нардепів від "Слуги народу" зареєстрували у Верховній Раді наприкінці грудня 2019 року. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації. Автори законопроєкту, зокрема, запропонували наділити Нацраду з питань телебачення та радіомовлення функцією нагляду та контролю за всією сферою медіа.

У першому читанні Верховна Рада розглядала проєкт закону 19 травня 2020 року і відправила його на доопрацювання.

Законопроєкт зазнав різкої критики журналістів і медіаорганізацій. 2020 року зареєстрували й інші законопроєкти про медіа.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко обіцяв, що зауваження представників українських ЗМІ і Ради Європи врахують.

1 червня 2022 року під час відеозвернення до Верховної Ради, присвяченого євроінтеграції України, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала ухвалити закон про ЗМІ, який узгодить законодавство України із чинними стандартами ЄС.

Законопроєкт про медіа входить до пакету євроінтеграційних законопроєктів, які Верховна Рада планує розглянути до кінця року, казав спікер парламенту Руслан Стефанчук. Він очікує, що щодо нього буде велика дискусія. "Я думаю, що буде велика дискусія про закон про медіа, буде дискусія по закону про національні спільноти. Але ми повинні просто закладати в них директиви ЄС, тому що у нас є дороговказ на ці директиви", – заявляв Стефанчук 24 липня.

Законопроєкт потребує ґрунтовного доопрацювання, заявили в Європейській федерації журналістів 26 липня. Американський Комітет захисту журналістів 28 липня закликав Верховну Раду переглянути його.