+2 Київ
Учора, у Міжнародний день демократії, заступниця глави Європейської комісії, єврокомісарка з питань цінностей і прозорості Віра Юрова оголосила про представлення Media Freedom Act. Думаю, ця подія, безумовно, важлива для журналістів усієї Європи, особливо важлива для народних депутатів України, які є авторами закону про медіа. Законопроєкт уже переподавали тричі (усупереч регламенту Верховної Ради), а тепер доведеться знову, щоб наблизитися до законодавства ЄС.
Насправді закон про медіа, усупереч тому, що стверджують автори, регулює не тільки медіа, але й втручається в журналістську діяльність. Законопроєкт складається із 287 сторінок (на сайті ВР), із них 188 сторінок – закон, а ще 99 сторінок – перехідні і прикінцеві положення. На цих сторінках і регулюється журналістська діяльність, точніше, встановлюються обмеження для журналістів.
Media Freedom Act, навпаки, покликаний гарантувати свободи журналістів та особливі права. Гарантувати через механізм безпосереднього звернення до Європейського суду після звернення до незалежного національного органу. Незалежний національний орган – це не Нацрада з питань ТБ. Так само, як і директива про аудіовізуальні медіапослуги у ст. 30 (кожна держава – учасник повинна визначити одну чи декілька незалежних національних регуляторних установ і (або) органів (або і установу, і орган).
Держави-учасники повинні забезпечити їхню юридичну відособленість від уряду й функціональну незалежність від їх урядів та будь-якого іншого державного чи приватного органу. Це не перешкоджає можливості для держав-учасниць створювати регулятори, що здійснюють нагляд за різними секторами. Media Freedom Act передбачає, що орган буде незалежним, а не свавільно призначатися-зніматися президентом та його більшістю.
Джерело: Тетяна Котюжинська / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
