Законопроєкт про медіа загрожує впровадженням тоталітаризму в медійній сфері – Інтернет-асоціація України

Про це йдеться у заяві Інтернет-асоціації України (ІнАУ), опублікованій 8 вересня на сайті організації.

"Розробники законопроєкту "Про медіа", який було прийнято у першому читанні 30 серпня, декларують, що пропоновані ними новації спрямовані на забезпечення свободи вираження поглядів, вільного поширення інформації, захист прав користувачів медіасервісів, стимулювання конкурентного середовища, рівноправності і незалежності медіа. ІнАУ вважає, що зміст законопроєкту повністю суперечить цим деклараціям", – зазначають у заяві.

Документ містить низку "контроверсійних і невідповідних Конституції та міжнародним зобов'язанням України новацій, які несуть серйозні загрози не лише сфері медіа, а й галузі електронних комунікацій", наголосили в ІнАУ.

Зокрема, як зазначили в асоціації, законопроєкт пропонує:

• кардинальне збільшення повноважень Нацради України з питань телебачення та радіомовлення, яка, на думку авторів, має видавати свої правові акти без погодження та реєстрації, одноосібно припиняти діяльність медіа, накладати штрафи, а також здійснювати держнагляд і контроль не лише у сфері медіа, а й за її межами;
• позасудову заборону на поширення медіа, до того ж не в умовах дії воєнного стану, обмеження доступу абонентів до інформації без рішення суду;
• надання Нацраді права вимагати обмеження доступу до соцмереж і вилучення з результатів пошукових систем;
• покладення на провайдерів доступу в інтернет зобов'язання обмеження доступу до контенту, які технічно не може бути виконано, адже коректне обмеження доступу до вебсайта можливе лише на рівні власника сайта або хостингу (дата-центру);
• дискримінаційні підходи до онлайн-медіа порівняно з іншими медіа.

"ІнАУ сподівається на здоровий глузд парламентарів, які внесуть необхідні зміни при підготовці законопроєкту "Про медіа" до другого читання і не допустять впровадження в Україні тоталітарних підходів північного сусіда", – ідеться в заяві.

В ІнАУ повідомили, що надіслали листи керівникам профільних парламентських комітетів щодо пропозицій до законопроєкту про медіа.

Контекст:

Законопроєкт "Про медіа" №2693 авторства нардепів від "Слуги народу" було зареєстровано у Верховній Раді наприкінці грудня 2019 року. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації. Автори законопроєкту, зокрема, запропонували наділити Нацраду з питань телебачення та радіомовлення функцією нагляду і контролю за всією сферою медіа.

У першому читанні Верховна Рада розглядала проєкт закону 19 травня 2020 року і передала його на доопрацювання.

Законопроєкт зазнав різкої критики журналістів і медіаорганізацій. 2020 року зареєстрували й інші законопроєкти про медіа.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко обіцяв, що зауваження представників українських ЗМІ та Ради Європи врахують.

1 червня 2022 року під час відеозвернення до Верховної Ради, присвяченого євроінтеграції України, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн закликала ухвалити закон про ЗМІ, який узгодить законодавство України з чинними стандартами ЄС.

Законопроєкт про медіа входить до пакету євроінтеграційних законопроєктів, які Верховна Рада планує розглянути до кінця року, говорив спікер парламенту Руслан Стефанчук. Він очікує, що стосовно нього буде велика дискусія. "Я думаю, що буде велика дискусія про закон про медіа, буде дискусія по закону про національні спільноти. Але ми повинні просто закладати в них директиви ЄС, тому що в нас є дороговказ на ці директиви", – заявляв Стефанчук 24 липня.

Законопроєкт потребує ґрунтовного доопрацювання, заявили в Європейській федерації журналістів 26 липня. Американський Комітет захисту журналістів 28 липня закликав Верховну Раду переглянути його.

30 серпня Верховна Рада ухвалила у першому читанні доопрацьований законопроєкт №2693-д "Про медіа". Більшість голосів за законопроєкт дали нардепи від "Слуги народу". Згідно з порівняльно-правовим аналізом, який оприлюднили "Українські новини", лише 10% положень законопроєкту стосуються директиви ЄС, усе інше – нововведення українських розробників.