Замість боротьби з курінням антитютюнові активісти намагалися зарегулювати легальний бізнес – експерти
У звіті автори проаналізували законодавчі ініціативи щодо регулювання виробництва, реклами і реалізації тютюнових виробів в Україні щодо їхньої відповідності праву ЄС
"Центр прикладних досліджень" навів як приклад низку законодавчих ініціатив, які вносили народні депутати VIII та IX скликань, щоб увідповіднити законодавство України до норм ЄС щодо протидії куріння в межах Угоди про асоціацію. Але більшість таких ініціатив у сесійній залі відхилили або зняли з розгляду через низьку якість підготовки, низку внутрішніх суперечностей і спроб надмірно зарегулювати галузь нормами, не передбаченими директивою та рамковою конвенцією ВООЗ щодо боротьби проти тютюну.
“Законопроєкти переважно були запропоновані громадськими організаціями, які традиційно виступають за боротьбу з курінням і посилення законодавчих обмежень щодо виробництва та реалізації тютюнових виробів. Ініційовані ними зміни передбачали суттєвіші обмеження, ніж на той момент діяли для європейських виробників, або взагалі не були передбачені вимогами Директиви 2014/40/ЄС”, – ідеться у звіті.
Автори дослідження, зокрема, зауважують законопроєкт №2813, його ухвалення, за їхніми словами, активно просували у медійному просторі громадські організації, які підтримують посилення обмежень щодо виробництва і реалізації тютюнових виробів, зокрема Український центр контролю над тютюном, ГО "Життя" та Коаліція громадських організацій та ініціатив "За вільну від тютюнового диму Україну".
Документ, зокрема, пропонував ввести не передбачену директивою "стандартизовану одиничну пачку" тютюнових виробів, заборону логотипів і торгових марок, заборону видимого розміщення тютюнових виробів у пунктах продажу та викладення, чого також немає у вимогах ЄС. Згодом ці вимоги також додали до першої редакції законопроєкту №4358, який, як стверджують у звіті, з'явився під тиском антитютюнових громадських організацій.
Кількох інших ініціатив цього законопроєкту також немає в нормативній базі ЄС. Зокрема, у директиві немає вимог щодо обов'язкового введення стандартизованих пачок, заборони логотипів, заборони продажу тютюнових виробів людям до 21 року. А самі ці заборони не є ефективними для зменшення кількості курців, ідеться у дослідженні. Наприклад, заборона використання бренда порушує право споживачів на отримання інформації про продукт і може стати прецедентом будь-якої іншої продукції, яку можуть визнати небезпечною, вважають автори. Низка європейських країн від такої заборони відмовилися саме через неефективність її як методу боротьби з курінням, а разом з іншими обмеженнями вона сприяє контрабанді, зазначають дослідники.
"Саме у цій редакції, підготовленій комітетом ВР із питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, що найбільш рамково відповідає вимогам Директиви 2014/40/ЄС, документ у підсумку і було ухвалено 16 грудня 2021 року та згодом підписано президентом України 6 січня 2022 року. Основна частина закону №1978-ІХ набуде чинності через 18 місяців після опублікування, окремі положення – з 1 червня 2022 року, через шість і 24 місяці після опублікування документа", – зазначено у звіті Центру прикладних досліджень.
Автори зауважують, що низка вимог, спрямованих на зниження шкідливого впливу куріння, зокрема вимоги щодо боротьби з нелегальним ринком тютюнових виробів, які також передбачені директивою, досі не з'явилися у законах України. Зокрема вони вказують, що в Україні немає системи відстеження продукції.