Заступник глави Офісу президента України Смирнов виступив проти масової люстрації суддів

Смирнов зазначив, що рішення про люстрацію переглянуть суди
Фото: president.gov.ua

Заступник глави Офісу президента України Андрій Смирнов в інтерв'ю LIGA.net, яке опубліковали 27 лютого, відповів на запитання, як він ставиться до люстрації.

У заступника глави ОП, який, як стверджує видання, відповідає за судову реформу, запитали, коли Україна "позбудеться" суддів, яких було призначено за часів експрезидента України у 2010–2014 роках Віктора Януковича.

"Ключові міжнародні інституції дуже сильно критикували люстрацію 2014 року. На їхню думку, люстрація мала стосуватися тільки людей, вплив яких на ухвалення політичних рішень був очевидний. Юридично це складне питання. Можливо, якісь люстраційні інструменти потрібні, але з урахуванням таких рекомендацій. Тому що люди, які не були дотичні до ухвалення політичних рішень, відстояли своє право бути нелюстрованими через українські та європейські суди", – сказав Смирнов.

За його словами, "таких рішень тисячі".

"Якщо суддя був призначений указом Януковича, він не може автоматично підпадати під люстрацію. У разі запровадженні такого інструменту – потрібно думати про критерії. Бо якщо люструємо половину суддів – вони потім вам привезуть рішення ЄСПЛ (Європейський суд із прав людини. "ГОРДОН"). А держава сплачуватиме компенсації", – вважає Смирнов.

Контекст:

Закон про люстрацію почав діяти в Україні у жовтні 2014 року. Він обмежує право для високопосадовців часів Януковича обіймати посади в органах державної влади на 510 років.

17 жовтня 2019 року ЄСПЛ за скаргою п'яти люстрованих українських чиновників встановив порушення ст. 6 Конвенції з прав людини (право на справедливий суд) у зв'язку із тривалим розглядом справ заявників в українських судах, а також порушення ст. 8 (право на повагу сімейного та приватного життя) й ухвалив виплатити кожному по €5 тис. компенсації. У рішенні наголошували, що люстрацію в Україні застосовували до дуже широкого кола осіб і вона призвела до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі протягом більше ніж рік за часів Януковича.

16 січня 2020 року Україна оскаржила рішення ЄСПЛ. За даними "Європейської правди", Велика палата суду не задовольнила запиту української сторони на розгляд справи, тож рішення 25 лютого набуло чинності.

23 червня міністр юстиції України Денис Малюська говорив, що Кабмін внесе свій законопроєкт про люстрацію до парламенту.

За його словами, кожен люстрований і поновлений український чиновник обходиться бюджету більше ніж 0,5 млн грн.