ГОРДОН
 
 

Рішення ЄСПЛ щодо люстрації п'ятьох українських чиновників набуло чинності

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
У ЄСПЛ звернулося п'ятеро українських посадовців, звільнених у 2014 році в межах закону про люстрацію
У ЄСПЛ звернулося п'ятеро українських посадовців, звільнених у 2014 році в межах закону про люстрацію
Фото: EPA

У жовтні 2019 року Європейський суд із прав людини визнав незаконною люстрацію п'ятьох українських чиновників, яку провели відповідно до закону "Про очищення влади". 24 лютого 2020 року рішення набуло чинності.

Рішення Європейського суду з прав людини про незаконність люстрації п'ятьох українських чиновників, яку провели відповідно до закону "Про очищення влади", 24 лютого набуло чинності. Про це повідомляють на сайті суду.

"Це рішення набуло чинності відповідно до п. 2 ст. 44 Конвенції [про захист прав людини і основних свобод]", – ідеться на сторінці документа.

У цій статті зазначено, що постанова будь-якої з палат ЄСПЛ стає остаточною, якщо:

  • сторони заявляють, що вони проситимуть передати справу до Великої палати;
  • після закінчення трьох місяців із дати ухвалення постанови не надійшло звернення про передання справи до Великої палати;
  • колегія Великої палати відхиляє звернення про передання справи згідно зі ст. 43.

ЄСПЛ розглядав справу "Полях та інші проти України". Заявниками було п'ятеро колишніх українських чиновників, яких звільнили в межах закону про люстрацію у 2014 році, вони безуспішно оскаржили своє звільнення в українських судах:

  • колишній заступник начальника управління кадрів Генеральної прокуратури України В'ячеслав Полях;
  • ексспівробітник Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області Дмитро Басалаєв;
  • колишній заступник прокурора Чернігівської області Олександр Ясь;
  • ексначальник податкової інспекції у Яремчі Івано-Франківської області Роман Якубовський;
  • ексзаступник начальника управління агропромислового розвитку Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області Сергій Бондаренко.

Посилаючись на ст. 8 (право на повагу до приватного життя) Конвенції з прав людини, усі заявники скаржилися на своє звільнення й наслідки, які воно мало для них.

17 жовтня 2019 року ЄСПЛ опублікував рішення за їхньою скаргою. Він встановив порушення ст. 6 конвенції (право на справедливий суд) у зв'язку із тривалим розглядом справ заявників в українських судах, а також порушення ст. 8 і постановив виплатити кожному по €5 тис. компенсації.

У рішенні було зазначено, що люстрацію в Україні застосовували до дуже широкого кола осіб і вона призвела до звільнення заявників тільки на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі понад рік за президентства Віктора Януковича.

Міністр юстиції Денис Малюська повідомив, що 16 січня Україна оскаржила рішення ЄСПЛ, заяву було подано у Велику палату суду. За даними "Європейської правди", Велика палата не стала задовольняти запит української сторони на розгляд справи, тому рішення набуло чинності.

Як ідеться у ст. 17 закону України про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, українські суди під час розгляду справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та практику ЄСПЛ як джерело права.

Закон про люстрацію почав діяти в жовтні 2014 року. Він обмежує право для високопосадовців часів Януковича обіймати посади в органах державної влади на 5–10 років. У реєстрі люстрованих чиновників – 983 прізвища.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 
 
 

Публікації

 
усі публікації