Зеленський ввів у дію санкції проти причетних до виборів у Держдуму Росії у Криму
РНБО ухвалила рішення про введення безстрокових персональних санкцій 5 жовтня. Під ними опинилися агітатори, члени "територіальних виборчих комісій" і кандидати, а також представники ФСБ. Загалом у списку 95 осіб (громадяни України та Росії).
До санкцій входять блокування активів, обмеження торговельних операцій, обмеження транзиту ресурсів, перевезень Україною, запобігання виведенню капіталів, заборона участі у приватизації та оренді держмайна, припинення видавання дозволів і ліцензій на ввезення в Україну або вивезення валютних цінностей, обмеження видавання готівки за платіжними картками тощо.
Також Зеленський ввів у дію санкції щодо чотирьох компаній, три з яких російські: ТОВ "Завод судовой светотехники "Маяк", ПАТ "Амурский судостроительный завод", підприємство "Казанский государственный казенный пороховой завод". Також під санкції потрапила сінгапурська Zasshid PTE. LTD.
Окрім цього, РНБО внесла зміни до своїх червневих рішень. Після підписання указу Зеленським розблоковано активи компанії і знято обмеження на проведення торговельних операцій з українського ПАТ "Морський реєстр судноплавства України". Проти російського АТ "Центр судоремонта "Звездочка" санкції розширили – застосовано весь спектр обмежень. Суворіші обмеження також ввели проти АТ "Прибалтийский судостроительный завод "Янтарь".
Указ президента набуває чинності з дня його опублікування.
Уточнюють, що всі зазначені санкції і зміни в санкційні списки вносять на підставі подання СБУ, а інформацію про це українські дипломати мають повідомити закордонним партнерам, зокрема Європейському союзу і Сполученим Штатам для того, щоб порушити питання про можливість застосування ними аналогічних обмежувальних заходів.
РНБО вирішила ввести санкції проти 53 членів територіальних виборчкомів і 33 кандидатів до Держдуми ще 17 вересня, до проведення виборів, секретар РНБО Олексій Данілов тоді уточнював, що це "перший санкційний список".
Контекст:
Вибори в Держдуму відбувалися із 17-го до 19 вересня, уперше з 1993 року – без спостерігачів ОБСЄ.
Результати 24 вересня затвердила Центральна виборча комісія Росії. За підсумками виборів найбільше місць у Держдумі здобула прокремлівська партія "Единая Россия" – 324 із 450. Комуністична партія РФ здобула 57 місць, "Справедливая Россия – За правду" – 27, ЛДПР – 21, "Новые люди" – 13, "Родина", "Гражданская платформа" та "Партия роста" – по одному. Водночас скарги опозиційних кандидатів, які просили скасувати результати виборів через масштабні фальсифікації, ЦВК відхилила.
Голосування організували і на окупованих територіях України. Центрвиборчком РФ дозволив жителям ОРДЛО голосувати онлайн. Правозахисники повідомляли, що жителів ОРДЛО, які отримали російський паспорт, повезуть у Ростовську область для голосування. Цю інформацію підтвердили.
Член Ради при президенті РФ із розвитку громадянського суспільства і прав людини Кирило Вишинський сказав, що приблизно 150 тис. жителів ОРДЛО дистанційно проголосували на виборах до Держдуми.
Верховна Рада і МЗС України закликали світ не визнавати незаконних виборів у Держдуму РФ у Криму та за участю жителів Донбасу.
Служба безпеки України за фактом організації і проведення голосування у Криму відкрила кримінальне провадження.
Голосування на окупованих територіях не визнали Євросоюз, США, Польща, Грузія і Туреччина, а також засудила Великобританія. Держдепартамент США заявив, що голосування відбувалося в умовах, які не сприяють вільному та демократичному волевиявленню. Вибори в Держдуму РФ супроводжували залякування і тиск на опозицію та незалежних спостерігачів, підкреслили в ЄС.
22 вересня Верховна Рада України ухвалила постанову про нелегітимність виборів депутатів Державної думи РФ.