"Икавка, мітологія, фоє". Міносвіти опублікувало проект нового українського правопису
Міністерство освіти та науки України винесло на суспільне обговорення проект нової редакції правопису.
Міністерство освіти й науки України 15 серпня розмістило на своєму сайті (.pdf) проект нової редакції українського правопису.
Проект розроблено "на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набувають поширення в різних сферах суспільного, наукового та культурного життя", повідомляє прес-служба міністерства.
"Правописна комісія виходила із розуміння того, що український правопис, як правопис і будь-якої іншої мови, не може бути вичерпним; він кодифікує засадничі, найбільш поширені або спірні орфографічні положення", – зазначили у відомстві.
Проект винесено на громадське обговорення, пропозиції щодо його змісту приймають до 15 вересня.
Серед основних іновацій проекту:
- можливість вживання и на початку слів перед приголосними н та р (индик, ирій), у дієслові икати й іменнику икавка;
- паралельне вживання ґ і г для передання іншомовного звуку [g] у прізвищах типу Ґете, Ґуллівер, Васко да Ґама;
- паралельне вживання ф і т у словах грецького походження: кафедра і катедра, міфологія і мітологія;
- передання звукосполук [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я у всіх випадках: Савоя замість Савойя, фоє замість фойє;
- роздільне написання слова пів з іменниками, якщо йдеться про половину (пів години, пів Києва). Якщо пів із іменником становить єдине поняття, то слово треба писати разом (півзахист).
Комісію з питань правопису Кабінет Міністрів створив 2015 року.
Сучасного вигляду український правопис набув 1933 року, коли так званий харківський правопис 1928 року було скасовано як "націоналістичний". У 1946 році вийшла перша редакція правопису, 1959 року – друга, що наблизила українські орфографічні та пунктуаційні норми до "Правил орфографии и пунктуации русского языка" від 1956 року.
У 1990 році було опубліковано третю редакцію українського правопису, яка є чинною досі. Вона унормувала відхід від низки основних ідей другої редакції. Зокрема, до абетки знову запровадили літеру ґ, кличній формі повернули статус відмінка.
Нині деякі українські видавництва та ЗМІ використовують харківський правопис.