Кузін про дефіцит кисню: Проблема виникає лише на рівні логістики. Іноді машини просто не встигають довезти цей кисень, хоча він є

Кузін підкреслив, що протягом літа міністерство готувалося до нової хвилі COVID-19, але за штаму "Дельта" зросла не тільки кількість хворих, але й споживання кисню на кожного пацієнта
Фото: uacrisis.org
Якщо у лікарні критично бракує кисню, необхідно телефонувати на гарячу лінію МОЗ, щоб його доправили туди у ручному режимі. Про це заступник міністра охорони здоров'я – головний санітарний лікар України Ігор Кузін сказав 29 жовтня в ефірі програми "Свобода слова Савіка Шустера" на каналі "Україна".

Кузін пояснив, що споживання кисню у коронавірусних відділеннях лише за останній місяць зросло на 30%.

В умовах зупинки двох великих заводів, які виробляють кисень, на регламентні роботи у деяких регіонах, зокрема в Одесі та Чернігові, виникли екстрені ситуації через дефіцит кисню. Кузін стверджує, що зараз ці проблеми вже вирішили – "на рівні лікарень достатня кількість балонів і є механізми екстреної доставки кисню на територію лікарень".

У разі, якщо у лікарні знову виникає "екстрена ситуація" і пацієнтам бракує кисню, Кузін порадив повідомляти на гарячі телефонні лінії МОЗ (0 800 505 201, 0 800 602 019), щоб міністерство терміново доправило туди кисень, а також розібралося, чому виникла така ситуація.

Кузін також підкреслив, що протягом літа міністерство готувалося до нової хвилі COVID-19 – було додано майже 38 тис. ліжок із під'єднаним киснем, побудовано нові кисневі станції та резервуари.

"Проблема виникає на рівні логістики, тому що рівень споживання кисню хворими на "Дельта"-штам виріс у рази... Це дуже сильно лягає тягарем на логістику, вона має бути забезпечена дуже швидко. Іноді машини просто не встигають довезти цей кисень, у них є кисень, але машина пробила колесо, машина виїхала, доїжджає, а кисень завершується... Обсягу в лікарнях може не вистачати за умов такого навантаження”, – розповів заступник міністра.

Контекст:

В Україні 35 підприємств, які виробляють кисень, із них 23 медичні та 12 – технічних, казав міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.

За його словами, на прохання МОЗ усі виробники "збільшили масштаби та наповнили резерви", але щоденне споживання кисню на одного пацієнта та кількість людей, які потрапляють до лікарні і котрих переводять на кисневу терапію, теж зросли.

Ляшко пояснював, що дефіцит кисню у країні виник, по-перше, через те, що під час інфікування штамом коронавірусу "Дельта" вживання кисню зростає у п'ять-шість разів на одного пацієнта, по-друге, через те, що наприкінці жовтня два великі заводи з виробництва медичного кисню зупинили роботу на 10–15 днів через планові регламентні роботи. Один із них уже відновив роботу.

Голова комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медстрахування, нардеп від "Слуги народу" Михайло Радуцький заявив, що проведення регламентних робіт під час піку епідемії може бути диверсією, але пізніше повідомив, що ця версія не підтвердилася.

В Україні поступово погіршується епідемічна ситуація, говорив 4 серпня заступник міністра охорони здоров'я – головний санлікар України Ігор Кузін. Улітку у країні фіксували менше ніж 2 тис. випадків щодня, у вересні показник значно зріс. Четверта хвиля COVID-19 в Україні розпочалася раніше, ніж прогнозували, заявляв 11 жовтня міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.

Станом на 29 жовтня в Україні підтвердили майже 2,9 млн випадків коронавірусної інфекції, із них понад 26 тис. – за останню добу. Померло понад 66,8 тис. пацієнтів із COVID-19.