"Був технічний регламент на двох основних заводах [із виробництва кисню], які стали. З'ясували – я колись висував гіпотезу, що це могла бути диверсія, – немає там жодної диверсії. Там дійсно, якби вони не зупинилися на технічний регламент – вони б зупинилися взагалі, і ми залишилися б без кисню", – пояснив Радуцький.
За його словами, у лікарнях лікарі тримають кисню на два-три дні, "просто він використовується швидше, і лікарі хвилюються, чуючи у масмедіа, що зупинився один завод, другий завод".
"Ми сьогодні витрачаємо 300–400 тонн кисню на добу, і цей показник постійно росте. На сьогоднішній день ми вже переходимо за 400", – зазначив Радуцький.
27 жовтня він говорив: "Є підозри, що це може бути так само диверсія, тому що чомусь саме на прогнозований пік епідемії два найпотужніші кисневі заводи стали на технічну профілактику". За словами Радуцького, 2 листопада заводи "виходять із профілактики".
Контекст
Загалом в Україні 35 підприємств, які виробляють кисень, із них 23 медичні та 12 – технічних, казав міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.
За його словами, на прохання МОЗ усі виробники "збільшили масштаби та наповнили резерви", але щоденне споживання кисню на одного пацієнта та кількість людей, які потрапляють до лікарні і котрих переводять на кисневу терапію, теж зросли.
Спалах коронавірусної інфекції виник наприкінці 2019 року у Китаї. 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила поширення коронавірусу пандемією. За час епідемії в Україні підтвердили 2,8 млн випадків COVID-19, померло 65,6 тис. пацієнтів.
В Україні поступово погіршується епідемічна ситуація, говорив 4 серпня заступник міністра охорони здоров'я – головний санлікар України Ігор Кузін. Улітку у країні фіксували менше ніж 2 тис. випадків щодня, у вересні цей показник зріс у рази. Четверта хвиля COVID-19 в Україні розпочалася раніше, ніж прогнозували, заявляв 11 жовтня міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.