+12 Київ
"Сьогодні жоден пацієнт, жодна лікарня у країні не залишені без кисню. Так, у певних лікарнях та регіонах є підвищений попит на кисень, але він контрольований, і питання вирішуються оперативно та командно", – заявив міністр.
За його словами, потреба кризового реагування на дефіцит кисню у країні виникла через два чинники. Перший – те, що під час інфікування штамом коронавірусу "Дельта" застосування кисню зростає в п'ять-шість разів на одного пацієнта.
"Є лікарні, де двотонна ємність для рідкого кисню в попередні хвилі COVID-19 використовувалась упродовж 7–10 днів, і ці лікарні потребували підвезення кисню раз на тиждень. Зараз цієї ємності вистачає на один-два дні. Тому і з'являються повідомлення в засобах масової інформації, що кисню вистачає на декілька днів”, – заявив міністр.
Другим чинником він назвав регламентні роботи на двох великих заводах, які виробляють 130 тонн кисню. Регламентні роботи на одному заводі, за словами Ляшка, уже завершено, і сьогодні він починає відпускати кисень, на другому триватимуть до 1 листопада.
Ляшко повідомив, що зараз у лікарнях перебуває 47 380 пацієнтів із діагнозом COVID-19, із них 80% потребують кисню. Протягом доби лікарні країни споживають понад 130 тонн рідкого кисню та 6880 балонів, це без урахування автономних джерел кисню, які встановлено у 280 лікарнях.
Водночас Ляшко зазначив, що реальна зайнятість ліжок із киснем пацієнтами, які потребують кисневої терапії, становить 50%. "Ситуація нерівномірна, і у 46 із 480 "ковідних" лікарень (близько 10%) ліжка з киснем вже зайняті на 100%, а у 193 (близько 40% "ковідних" лікарень) ліжка з киснем зайняті на рівні 75%. Решта 60% закладів залишаються без критичного навантаження", – сказав він.
МОЗ поступово збільшує кількість лікарень для пацієнтів із COVID-19, обираючи медустанови, де можна під'єднати кисень, "але цей процес не може тривати безкінечно", заявив міністр.
