"Носять російськомовний характер і не відповідають правопису". Мовний омбудсмен запропонував перейменувати низку міст в Україні
Кремінь повідомив, що підписав десятки звернень до керівників місцевих органів держвлади із проханням перейменувати населені пункти
"Сьогодні я підписав декілька десятків звернень на керівників місцевих органів державної влади з проханням привести у відповідність до правопису, стандартів державної мови та вимог ст. 41 закону назви населених пунктів", – зазначив Кремінь.
Він нагадав, що відповідно до ч. 1 ст. 41 закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" географічні назви, а також назви скверів, бульварів, вулиць, провулків, спусків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів та інших об'єктів топоніміки населених пунктів мають бути державною мовою.
"До мене надходять численні звернення та повідомлення від громадян, які скаржаться на те, що назви низки населених пунктів носять російськомовний характер та не відповідають правилам і нормам українського правопису. Це такі населені пункти, як Арбузинка [Миколаївська область], Сєвєродонецьк [Луганська область], Южноукраїнськ [Миколаївська область], Южне [Одеська область], Спокойствіє [Дніпропетровська область], Надєждівка [Одеська, Дніпропетровська, Харківська області], Переводчикове [Полтавська область], Первомайське [Миколаївська область], Первомайськ [Миколаївська область] та багато інших", – зазначив Кремінь.
За його словами, багато хто з них мав "прекрасні історичні назви" і їх було "несправедливо перейменовано за часів комуністичної влади".
Кремінь підкреслив, що для приведення географічних назв у відповідність до правопису, стандартів державної мови та вимог ст. 41 закону "мають бути вжиті всі необхідні заходи".
Контекст:
У липні 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Згідно із законом, українська мова є обов'язковою для використання в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів.
16 липня 2021 року стартував черговий етап втілення закону. Із цього дня всі концерти, шоу-програми, культурно-мистецькі, розважальні заходи мають проводити державною мовою. Державною мовою також мають виготовляти оголошення, афіші, постери, вхідні квитки, буклети та інші матеріали про культурні й видовищні заходи.
Конституційний Суд України 14 липня 2021 року у своєму рішенні зазначив, що будь-які посягання на юридичний статус української мови як державної на території України неприпустимі, оскільки порушують конституційний устрій держави, загрожують національній безпеці та існуванню державності України. Окрім того, "застосування української мови має відповідати стандартам державної мови, а порушення стандартів та порядку застосування української мови є неприпустимим", зазначив Кремінь.