Після смерті Філарета назву УПЦ КП незаконно використовує "самочинне зборище" – речник ПЦУ

Як зазначив речник ПЦУ, ще у грудні 2018 року перед об'єднавчим собором УПЦ КП разом з Українською автокефальною православною церквою (УАПЦ) припинили окреме існування й увійшли до складу Православної церкви України. Відтоді саме ПЦУ є єдиним канонічним і юридичним правонаступником УПЦ КП.

"Назви цих релігійних об'єднань та їхніх центрів офіційно закріплені за ПЦУ як її додаткові офіційні назви, які не можуть використовуватися структурами чи особами, що не належать до ПЦУ і не мають на це її дозволу", – зазначив Євстратій.

Він також нагадав, що після об'єднавчого собору 2018 року, не поділяючи поглядів патріарха Філарета щодо окремого існування УПЦ КП, ПЦУ надала йому як знак пошани право довічно користуватися резиденцією і служити у Володимирському соборі.

Водночас, як заявив речник, Київська митрополія ПЦУ як правонаступник оформила право власності на комплекс будівель і майна в Києві й протягом усього часу сплачувала комунальні платежі.

"Після упокоєння патріарха Філарета патріарша резиденція в Києві перейшла в безпосереднє управління КМ ПЦУ й надалі буде використовуватися як одне з офіційних приміщень. Планується розмістити там меморіальну експозицію, присвячену пам'яті святійшого патріарха Філарета й ушануванню його церковної праці", – ідеться в дописі Євстратія.

Щодо священників Володимирського собору, їх офіційно залишили у складі церкви й дозволили надалі служити. Сам собор і далі буде одним із головних храмів ПЦУ разом із Михайлівським. Також частина священників і громад, які раніше були з Філаретом, уже перейшли до ПЦУ, сказав речник.

Також у його заяві йдеться, що ця можливість відкрита для всіх, хто ще не приєднався до ПЦУ. А священники, яких раніше покарали за серйозні порушення, можуть звернутися із проханням переглянути їхні справи – за встановленою церковною процедурою ПЦУ, зазначив Євстратій.

"Не існує жодного окремого від ПЦУ релігійного об'єднання з назвою УПЦ КП. Це іменування неканонічно й незаконно використовується групою з кількох десятків осіб", – вказано в заяві.

У церкві характеризують цих осіб як "самочинне зборище", дії якого мають зазнати церковного осудження. Водночас у заяві підкреслюють, що частину з них позбавлено священного сану і жоден не має визнаного єпископського статусу.

"Навіть за статутом УПЦ КП у його останній дійсній редакції, і текст якої не був ніким змінений, передбачалося, що після смерті патріарха УПЦ КП його обов'язки відразу, у силу посади й без обрання, як місцеблюститель виконує патріарший намісник, яким із 2013 року був митрополит Епіфаній", – пояснив речник.

Також у ПЦУ звертають увагу на ймовірний вплив Росії: окремі ініціатори заяв від імені УПЦ КП перебувають на території РФ і можуть діяти під контролем російських спецслужб.

За словами речника, головним ініціатором таких заяв є Іоасаф Шибаєв – колишній митрополит УПЦ КП у Бєлгороді, який зараз перебуває на території РФ. До його діяльності, за даними ПЦУ, також залучений Петро Москальов, який діє під його впливом.

Також Євстратій прокоментував діяльність так званого новопризначеного патріарха – архієпископа Сумського й Охтирського Никодима (Володимира Кобзаря). За його словами, той походить з оточення ієрарха Московського патріархату Іонафана (Єлєцкіх), який після обміну виїхав до Росії і, за даними церкви, продовжує діяльність у Москві в антиукраїнському ключі.

Окрім того, це середовище пов'язують з екснардепом Андрієм Деркачем, обвинуваченим у державній зраді.

"Усе це дає тверді підстави вважати антицерковну активність групи, що її формально очолив Кобзар і яка налічує кілька десятків осіб у нашій державі й поза її межами, спеціальною церковною операцією російських спецслужб проти України, що вимагає відповідної державної правової оцінки, а також суспільної реакції", – підсумував речник ПЦУ.

Контекст:

5 січня 2019 року вселенський патріарх Варфоломій підписав томос про автокефалію ПЦУ, а 6 січня вручив його митрополиту Епіфанію у Стамбулі. Інтронізація Епіфанія відбулася 3 лютого 2019 року.

Згодом між новою церквою і Філаретом стався публічний конфлікт. За словами Філарета, Епіфаній мав представляти церкву в миру, а внутрішніми справами займатися Філарет, але цю домовленість нібито порушили. Після цього Філарет заявив, що Київський патріархат не ліквідовано, і припустив відділення УПЦ КП від ПЦУ. Епіфаній сказав, що про відновлення Київського патріархату неправильно говорити, оскільки це може призвести до ізоляції ПЦУ, позбавлення її томосу про автокефалію й "усіх здобутків церковної незалежності".

20 червня Філарет провів у Володимирському соборі збори групи ієрархів, які назвав "помісним собором". На зборах ухвалили постанову про відновлення УПЦ КП і відмовилися приймати томос. У ПЦУ назвали ці рішення "нікчемними в юридичному й канонічному значенні цього слова".

5 листопада 2025 року Філарет провів зустріч із главою ПЦУ митрополитом Епіфанієм, із яким мав тривалий конфлікт. Вони провели спільну молитву за перемогу України над російським агресором і настання справедливого миру.

У жовтні Філарет склав заповіт, у якому попросив, щоб його відспівувала не ПЦУ, і закликав працювати над створенням єдиної Української православної церкви, незалежної і від Москви, і від Константинополя. 20 березня 2026 року на 98-му році життя Філарет помер.