Щоденник окупації херсонця Клочка: Окупанти почали вираховувати проукраїнськи налаштованих громадян за допомогою відеозйомки й підказок колаборантів G

Акції протесту в Херсоні. Березень 2022 року
Фото: Суспільне Херсон / Telegram
"ГОРДОН" продовжує серію публікацій зі щоденника Петра Клочка, жителя Херсона, який прожив у російській окупації 260 днів. Записи охоплюють період із 24 лютого, коли почалося широкомасштабне вторгнення Росії в Україну, до 29 листопада 2022 року, коли місто звільнили Збройні сили України й розпочали відновлення Херсона. Редакція публікує щоденник у ті дні, коли автор робив нотатки. Сьогодні ми презентуємо читачам запис від 11 березня 2022 року.

11 березня 2022 року, п'ятниця

Окупанти стали впроваджувати практику, яку обкатали в Росії. А саме: не хапати проукраїнськи налаштованих громадян на велелюдних мітингах, а вираховувати за допомогою відеозйомки й підказок колаборантів. Потім прихід на місце мешкання, обшук і арешт. У сусідній будинок – а там гуртожиток – о 8.00 прийшли росгвардійці та ефесбешники. Несуть ломи, болгарки, і, звісно, усі при зброї.

Я знайомий із декількома мешканцями гуртожитку, і вони розказали про візит. У них старі списки, прийшли у квартиру, вдома підліток. Стали виламувати двері, хлопчик відкрив. Поклали на підлогу, стали перевертати все в кімнаті. На щастя, мати була поруч на кухні і вчасно прийшла на допомогу. Виявляється, шукають воїна АТО, який продав цю квартиру три роки тому. Перевірили документи, пішли без вибачень, у людей стрес.

Іншому мешканцю будинку не пощастило. При перевірці виявив непокору, став сперечатися, питав, навіщо прийшли в нашу країну. У підсумку йому прострелили ногу, відвезла "швидка". Стало відомо, що ходять по домівках мисливців, перевіряють зброю.

У мене револьвер, він зареєстрований в управлінні МВС. Уся база зброї в окупантів, наші правоохоронці не вивезли. Чекати на гостей? Якось тривожно.

Попередній запис у щоденнику 10 березня 2022 року.

Більше інформації про автора щоденника в інтерв'ю: Херсонець Клочко про життя в окупації: Передчуття, що росіяни покинуть місто і підуть, не було. Своїми каналами вони говорили, що боротимуться за кожен будинок