Щоденник окупації херсонця Клочка: Стало відомо, що багато колабораціоністів із "нової влади" вже виїхали на лівобережжя, виїхали і зрадники з Пенсійного фонду області
"ГОРДОН" продовжує серію публікацій зі щоденника Петра Клочка, жителя Херсона, який прожив у російській окупації 260 днів. Записи охоплюють період із 24 лютого, коли розпочалося широкомасштабне вторгнення Росії в Україну, до 12 листопада 2022-го, коли місто звільнили Збройні сили України та розпочалося відновлення Херсона. Редакція публікує щоденник у ті дні, коли автор робив нотатки. Сьогодні ми презентуємо читачам запис від 9 жовтня 2022 року.
9 жовтня 2022 року, неділя
Стало відомо, що багато колабораціоністів із "нової влади" вже виїхали на лівобережжя, виїхали і зрадники з Пенсійного фонду області. Коли ходили з дружиною до аптеки, побачили, що відділення обласного Пенсійного фонду закрито, з будівлі небайдужі люди зірвали прапор окупантів. Ті, хто отримував рашистську пенсію, тепер мають їхати до Скадовська, там зараз розташований Пенсійний фонд області. Будь-яку допомогу, гуманітарку перестали видавати.
На ринку міняють рублі на гривню вже за курсом 1 руб. до 0,5 грн. Міняли завжди у наварі. Ціни ще зросли, що й не дивно. Овочі вже місяць не возять із лівобережжя.
Задовбали смс від ворожої влади. Евакуація, терміново, евакуація, евакуація. Усе безплатно, беріть документи, особисті речі, їжу на три дні. Далі манна небесна і рай землі російської.
Ось такий текст за кожні пів години.
Шановні жителі Херсона! Якщо у вас є власний транспорт, для вас евакуацію у світлий час доби здійснюють поромною переправою. Період роботи – із 7.00 до 20.00. Точка відправлення – біля Антонівського мосту.
Якщо у вас немає власного транспорту, скористайтеся річковим транспортом. Час відправлення – 6.00, 8.00, 11.00, 14.00, 17.00. Точка відправлення – пристань річкового порту Херсона.
Телефон для довідок та подання заявок: +7 800 301 9999.
Шанувальник "русского мира", якого я знаю багато років, під час випадкової зустрічі розповів про цей процес. Він вирішив поїхати до знайомих у Голу Пристань. На катері серед людей приблизно 50% військових. Вони в цивільному, мабуть, ФСБ і Росгвардія. Із плутаної розповіді я зрозумів, що у такий спосіб вони рятуються від імовірної атаки ЗСУ. Тому що якщо вони переправлятимуться окремо, це гарна мішень для наших HIMARS.
Коли приїхав до Голої Пристані, побачив багато автобусів з українськими номерами, які конфіскували/викрали. На автобусах таблички – Скадовськ, Залізний Порт, Краснодарський край тощо. Тут же "волонтери" з Криму. Підходили і до нього, запитували, чи обрав маршрут. Відмовився, поїхав до родичів. Погостювавши в них три дні, вирішив повертатися до Херсона. Але тут на нього чекала неприємність. На зворотний шлях потрібен дозвіл від військової адміністрації. Дозвіл надали за три дні і лише завдяки хворобі та потребі у стаціонарному лікуванні. На той час лікарню Голої Пристані з обладнанням та частиною персоналу вже вивезли до Скадовська. Йому пощастило, катер на шляху до Херсона був порожнім. Багато хто не міг виїхати і тепер став заручником у прямому розумінні цього слова.
Попередній запис у щоденнику – 5 жовтня 2022 року. Наступний запис – 10 жовтня.