Амністія на Донбасі можлива після виборів і не для всіх – МЗС України

Україна ухвалила всі законодавчі акти, необхідні для здійснення амністії в межах виконання Мінських домовленостей. Про це 18 жовтня у Верховній Раді під час години запитань до уряду заявив заступник міністра закордонних справ Василь Боднар, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"Є два терміни, про які ми говоримо сьогодні: недопущення переслідування та покарання осіб – учасників подій у Донецькій і Луганській областях у 2014 році, як це записано в Мінських домовленостях. Друге – мова йде про амністію... На виконання п. 6 Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року Верховна Рада проголосувала внесений президентом України відповідний закон про недопущення переслідування та покарання. Але він так і залишився у статусі законопроєкту, оскільки не був підписаний і переданий на підпис президенту. У ст. 5 зазначеного законопроєкту міститься вичерпний перелік статей Кримінального кодексу України, злочини за якими не підпадають під дію закону про недопущення переслідування", – сказав Боднар.

Боднар додав, що, відповідно до закону про застосування амністії в Україні, повне або часткове звільнення осіб від покарання можна буде розглядати тільки після обрання легітимних органів влади на окупованих територіях, тобто після відновлення суверенітету України.

"Рішення про застосування амністії ухвалюється судом. І, звичайно, під амністію не підпадають, відповідно до міжнародного законодавства, злочини щодо геноциду та воєнні злочини. Також не підпадають під амністію особи, які вчинили злочини зі збивання малайзійського Boeing", – підкреслив Боднар.

Він додав, що питання амністії потрібно винести на обговорення громадськості, оскільки воно дуже чутливе для суспільства.

У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія почала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти й докази.

Верховна Рада ухвалила закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей у вересні 2014 року (необхідність такого законодавства зафіксовано в Мінських угодах про врегулювання конфлікту на Донбасі). Парламент уже кілька разів продовжував його дію, востаннє – до 31 грудня 2019 року.

У ст. 10 цього закону зазначено, що всі його основні положення почнуть діяти тільки після проведення на Донбасі місцевих виборів за українським законодавством із дотриманням міжнародних стандартів. Інші статті закону не діють, зокрема про амністію та недопущення кримінального переслідування учасників подій на Донбасі; про право мовного самовизначення жителів Донбасу й можливість використання російської мови в органах державної влади та місцевого самоврядування.

Парламент має намір розробити новий закон про особливий статус Донбасу в межах реалізації "формули Штайнмаєра", документ готуватимуть разом із громадськістю, заявляв спікер парламенту Дмитро Разумков. Голова парламентської фракції партії "Слуга народу" Давид Арахамія заявив у середині жовтня, що законопроєкту про особливий статус Донбасу поки немає.

Колишній спікер Верховної Ради, нардеп від "Європейської солідарності" Андрій Парубій в інтерв'ю "Радіо НВ" 16 жовтня заявив, що команда президента Володимира Зеленського домовилася із західними партнерами про швидке ухвалення законів про амністію і про вибори на Донбасі.

Нардеп від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Богдан Яременко сказав, що Україна не погодиться на амністію людей, які скоювали тяжкі злочини на Донбасі.