"Абсолютна маячня". Буданов спростував гіпотезу про те, що окупанти завдавали ракетних ударів по інфраструктурі з метою виснаження української ППО

Російські атаки розрядили протиповітряну оборону України, але не змогли її покласти, сформулював Буданов
Фото: СтратКом ЗСУ / AFU StratCom / Telegram

Задум РФ під час масованих ракетних атак восени 2022 року і взимку не міг полягати в тому, щоб змусити українські сили протиповітряної оборони витратити якнайбільше боєкомплекту, щоб згодом окупанти змогли активніше використовувати авіацію в повітряному просторі України.

Про це начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони (ГУР МО) України Кирило Буданов заявив в інтерв'ю агентству "РБК-Україна", опублікованому 24 квітня.

"Абсолютна маячня, зараз поясню чому. Тому що, на жаль, Російська Федерація має досить пристойні дані стосовно того, що в нас було на початку війни і що є. Калькуляцію вести досить легко, коли ти знаєш, скільки було, і розумієш, скільки приблизно твій ворог витратив", – заявив глава української військової розвідки.

Він переконаний, що окупанти "просто не могли прийти до висновку" про те, що їхні атаки здатні виснажити українську ППО, тому що обсяг ракет, який був у розпорядженні РФ, менший, ніж обсяг зенітних засобів України.

"Те, що вони досить сильно розрядили нашу систему, – так, це факт. Це немає сенсу заперечувати. Але це не поклало нашу систему протиповітряної оборони. І не могло покласти, тому що за кількістю набагато менше [було ракет з російського боку, ніж є в української ППО]", – заявив глава ГУР МО.

Водночас мета, яку ставили перед собою росіяни – знищення української енергосистеми – на думку Буданова, була недосяжною, і про це багато хто говорив навіть у РФ.

"Сказати, що це ніяк на нас не вплинуло... У воєнно-політичному сенсі не особливо [вплинуло]. У соціальному люди без світла жили певний проміжок часу. Сказати, що це добре? Ні. Але чи призвело це до вирішення проблеми [росіян]? Ні, не привело абсолютно", сказав він.

Не досягнувши своєї мети, окупанти були змушені зупинитися, коли їхні запаси ракет "підійшли фактично до нулів",  констатував глава ГУР МО.

"Це, до речі, один з аспектів, який неофіційно-офіційно пред'явили пану [колишньому командувачу російського угруповання в Україні генералу Сергієві] Суровікіну – що він привів ракетний арсенал Російської Федерації до нулів, коли його знімали [з посади]", – додав Буданов.

Контекст:

Росія з початку повномасштабного вторгнення, з лютого 2022 року, і до кінця лютого 2023 року завдала по Україні майже 5 тис. ракетних і 3,5 тис. авіаційних ударів, а також іще приблизно 1,1 тис. ударів з використанням БПЛА. Після цього були нові атаки.

У Міноборони розповіли 10 березня, що з початку війни під час масованих атак РФ випустила по Україні 821 балістичну і крилату ракету.

З вересня 2022 року, тобто після початку масованих російських атак на критичну інфраструктуру України, сили протиповітряної оборони України збили до 700 ракет окупантів і приблизно 650 дронів-камікадзе, розповів 15 березня речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. Відтоді були нові збивання.

Росія використала для ударів по Україні весь стратегічний запас високоточних ракет і перейшла на дешевші варіанти, зазначив Ігнат 19 квітня. Росія до осені не зможе накопичити навіть третини ракетного потенціалу, який мала, додав спікер 23 квітня.

Україна потребує збільшення постачання не тільки зенітних ракетних комплексів, а й ракет до них, оскільки восени і взимку українська ППО витратила велику кількість ракет для відбиття масованих атак РФ, заявив Ігнат 20 квітня.

Втрати російських окупантів, за даними Генштабу ЗСУ станом на 20 квітня 2023 року, становлять приблизно 187 770 військових, 3688 танків, 308 літаків, 294 вертольоти (загалом 602 пілотовані цілі), 2437 БПЛА оперативно-тактичного рівня, 911 крилатих ракет (загалом  3348 цілей). Отже, за підрахунками Генштабу, з початку війни знищено 3950 повітряних цілей.