"Для чого потрібен НАТО – щоб сказати, що це погано, і все?" Подоляк пояснив, чому українська влада скептично ставиться до Альянсу після нападу РФ

За словами Подоляка, за війною в Україні та спричиненою Росією гуманітарною катастрофою НАТО спостерігає осторонь, не реагуючи як слід на ці процеси.

"У нас сьогодні 10 млн людей залишили свої домівки. Люди тікають від війни, адже міста обстрілюють реактивними ракетами. І ми кажемо НАТО: давайте закриємо небо, давайте зробимо так, щоб не було геноциду мирного населення. Ми не кажемо, щоб ви втручалися у війну сухопутно, де збройні сили однієї країни проти збройних сил іншої країни. Але давайте вирішимо якісь гуманітарні проблеми, адже це аспект європейської безпеки. І що ми отримали? Ви не закриваєте нам небо, ви стоїте у стороні", – сказав радник глави ОП.

Останні заяви Альянсу лише провокують Росію на посилення агресії щодо України, стверджує Подоляк.

"І тоді ми питаємо: "А для чого тоді потрібні ОБСЄ, НАТО? Щоб сказати, що це погано, і все?" Тому ми вважаємо, що блок НАТО міг би інтенсивніше оцінювати ризики того, що робить РФ, і більш активно втручатися у будь-якому форматі. А не лише робити публічні заяви про те, що Україна поки що не може бути в НАТО. Адже будь-яка така заява заохочує РФ до більш агресивних дій проти України. Ось звідси скепсис", – наголосив він.

Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)

Контекст:

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року Рада ухвалила закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України до НАТО.

1 березня 2022 року, на тлі масового військового вторгнення РФ в Україну, президент України Володимир Зеленський заявив, що якщо Альянс не готовий прийняти Україну у свої лави, то має надати їй гарантії безпеки. "Наші партнери, якщо вони не готові прийняти Україну в НАТО... тому що Росія не хоче, щоб Україна була в НАТО, мають розробити спільні гарантії безпеки для України", – сказав він.

Прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон заявив 16 березня, що Україна в жодному разі не приєднається до НАТО найближчим часом. Водночас він наголосив, що це рішення за Україною та її обраним лідером, і Великобританія це підтримає.

За словами голови фракції "Слуга народу" у Раді Давида Арахамії, Україна готова розглянути прямі гарантії безпеки від різних країн як альтернативу членству в НАТО.

18 березня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук допустив можливість зміни Конституції щодо євроатлантичної інтеграції України за підсумками перемовин із Росією про припинення війни. Представник президента у Конституційному Суді, нардеп від "Слуги народу" Федір Веніславський наголосив, що під час воєнного стану Конституцію міняти не можна.