Війна в Україні

Стефанчук допустив зміну Конституції щодо курсу України в НАТО за підсумками переговорів

19 березня 2022, 13.43 Этот материал также можно прочитать на русском

Стефанчук: Ми чекатимемо, яка формула буде закладена у переговорному процесі і, безумовно, приєднаємося до її обговорення Фото: rada.gov.ua

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук допустив можливість зміни Конституції щодо євроатлантичної інтеграції України за підсумками переговорів із Росією про припинення війни. Про це він сказав в ефірі телеканала "1+1" 18 березня, повідомляє агентство "Інтерфакс-Україна".

"Оскільки шлях до євроатлантичної інтеграції прописаний у Конституції України, маємо дуже високий рівень легітимації цього напряму. Тому ми будемо дивитися, до якого шляху будуть іти переговірники, і тоді вже відшукуватимемо ту модель, яка або не суперечитиме Конституції, або змінюватиме Конституцію в цій частині", – сказав спікер Ради.

Він наголосив, що для України важливо, щоб за результатами цих домовленостей "насамперед ми відновили безпеку та отримали гарантії безпеки функціонування нашої держави".

"Тому ми чекатимемо, яка формула буде закладена у переговорному процесі і, безумовно, приєднаємося до її обговорення", – додав Стефанчук.

Представник президента в Конституційному Суді, нардеп від "Слуги народу" Федір Веніславський звернув увагу, що поки у країні триває війна, курс на НАТО не можна вилучити з Конституції, повідомляє "РБК-Україна".

"Це досить складна процедура внесення змін – дві сесії Верховної Ради, висновок КСУ, і також необхідно пам'ятати, що в умовах воєнного стану Конституція не може бути змінена, це норма самої Конституції", – наголосив він.

Водночас він визнав, що якщо від закріплення в Конституції нейтрального статусу країни із "залізобетонними юридично вивіреними гарантіями безпеки" буде відновлено територіальну цілісність і стане можливо зупинити війну й урятувати тисячі життів, то це може бути предметом переговорів на міжнародному рівні.

"Але, безумовно, із гарантіями, що повторення того, що ми зараз маємо, більше не буде", – додав Веніславський.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
Якщо Північноатлантичний альянс не готовий прийняти Україну до своїх лав, то має надати їй гарантії безпеки, заявив Зеленський 1 березня 2022 року на тлі масового військового вторгнення РФ в Україну.
"Наші партнери, якщо вони не готові прийняти Україну в НАТО... тому що Росія не хоче, щоб Україна була в НАТО, мають розробити спільні гарантії безпеки для України", – сказав глава держави.
Зеленський очікує від НАТО гарантій територіальної цілісності та недоторканності кордонів.
За словами голови парламентської фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, Україна готова розглянути прямі гарантії безпеки від різних країн як альтернативу членству в НАТО.