Кондратюк: Коли ми говоримо про НАТО, то розуміємо, що іншого безпекового вибору в нас немає
Україна не має альтернативи вступу в НАТО на шляху до встановлення миру, але потребує нових безпекових рішень у співпраці з Євросоюзом і державами-союзниками. Про це 9 травня заступниця голови Верховної Ради України Олена Кондратюк повідомила на Київському безпековому форумі, який транслюють у YouTube.
"Коли ми говоримо про НАТО, то розуміємо, що іншого безпекового вибору в нас немає. І як би нам не викручували руки, наша переговорна лінія до миру – це членство в Альянсі", – наголосила вона.
Кондратюк зазначила, що протягом трьох років повномасштабної війни в Україні, яку розв'язала Росія, країни Альянсу мали безпрецедентний шанс підготуватися. Але, на її думку, не використали цього часу ефективно.
"Ці три роки засвідчили, що ми маємо дуже багато втрачених можливостей. Якби з перших днів вторгнення світ акумулював всі дії проти Росії й надав Україні всю необхідну зброю – багато чого могло б не трапитися", – наголосила віцеспікерка.
Вона звернула увагу на слабкість європейських інституцій, які не змогли адекватно відповісти на виклики, зокрема окремих лідерів ЄС.
"Ці втрачені можливості – це не лише про слабкість окремих лідерів, а про загальну нерішучість інституцій. Якщо Угорщина викручує руки Євросоюзу, то ми маємо розуміти, як на це відповідати спільно", – зазначила Кондратюк.
Рішення про створення міжнародного трибуналу для агресора – це можливість виявити реальну єдність і відповідальність, вважає заступниця голови ВР.
Також віцеспікерка вказала на швидкі темпи озброєння Росії порівняно із країнами Альянсу.
"Генсек НАТО [Марк Рютте] вже визнає: за три місяці Росія виробляє більше зброї, ніж усі країни Альянсу разом за рік. То хто насправді готується до війни? І що із цим робить НАТО?" – заявила вона.
Кондратюк зазначила, що Україні варто розвивати також додаткові формати для забезпечення подальших гарантій безпеки.
"Ми повинні будувати союзи – з ЄС, із ключовими державами: Францією, Німеччиною, Великобританією, Польщею. Нам потрібна не альтернатива НАТО, а доповнення до нього, яке посилить нашу спроможність, – підсумувала вона. – Шлях до миру лежить лише через силу. Ми повинні бути сильні на полі бою – і це буде наша головна перевага в будь-яких переговорах".
Контекст:
Україна подала заявку в НАТО за прискореною процедурою 2022 року, після того як РФ розпочала повномасштабну війну й анексувала частину українських територій. За рік після початку повномасштабного російського вторгнення, у липні 2023 року, країни – члени НАТО спростили шлях для вступу України у блок, проте офіційного запрошення в Альянс Києву не надали. У підсумковій декларації саміту НАТО, який відбувся 9–11 липня 2024 року у Вашингтоні, зазначено, що "майбутнє України – у НАТО".
Президент України Володимир Зеленський наприкінці вересня – у першій половині жовтня презентував план перемоги України західним союзникам й у Верховній Раді. Він містить п'ять пунктів, вирішальним серед яких Зеленський назвав запрошення України в НАТО.
Про те, що Україна ніколи не погодиться на запрошення в НАТО лише частини її територій, глава Української держави заявив 1 грудня.
3–4 грудня у Брюсселі відбувся саміт глав МЗС країн НАТО. Засідання ради Україна – НАТО провели в перший день зустрічей. Україна перед самітом закликала запросити її в НАТО, але під час зустрічі міністрів такого запрошення не оголосили.
15 січня 2025 року в інтерв'ю "Європейській правді" міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна вважає вступ у НАТО єдиною найдієвішою гарантією безпеки й не бачить альтернатив своєму членству в Альянсі.