Козак відмовлявся вимагати капітуляції від України й заявляв Путіну про "готовність до арешту чи розстрілу" – ЗМІ

За словами трьох співрозмовників NYT, наближених до Козака, на другий день повномасштабного вторгнення нелегітимний президент РФ Володимир Путін доручив йому вимагати капітуляції України. Козак відмовився, сказавши, що не розуміє, чого Путін намагається домогтися вторгненням, повідомляють джерела газети. Коли розмова стала загострюватися, Козак, за даними джерел, сказав Путіну, що "готовий до арешту або розстрілу за свою відмову".

Козак був "єдиним голосом незгоди в найближчому оточенні Путіна", пише газета.

Як зазначає NYT, екссоратник Путіна, озвучуючи свою незгоду з президентом у керівній еліті, "висловлює тихе невдоволення, яке відчуває багато представників ділових і культурних кіл Москви й навіть інші урядові посадовці". Цьогоріч це невдоволення, як зазначають, посилилося відмовою Путіна припинити війну навіть на вигідних умовах, запропонованих президентом США Дональдом Трампом.

Козак, за даними видання, і далі проживає в Москві. Він уперше почав працювати з Путіним у 1990-х роках, коли обидва були посадовцями в мерії Санкт-Петербурга, і, за словами людей, які його знають, він, імовірно, вважає, що їхні особисті зв'язки забезпечують йому певний ступінь безпеки, пише NYT.

Козак керував першою кампанією Путіна з переобрання, відповідав за підготовку до зимових Олімпійських ігор 2014 року й курирував інтеграцію тимчасово окупованого Криму в Росію.

Як зазначають у статті, на початку 2022 року, до повномасштабного вторгнення, Козак вів переговори з Україною щодо війни на сході країни. У січні він провів восьмигодинну зустріч у Парижі, яка, як заявив тоді ще глава Офісу президента Андрій Єрмак в ефірі передачі "Свобода слова на ICTV", послала "дуже позитивний сигнал". Як пише NYT, кілька колишніх українських і американських посадовців, ознайомлених із цими переговорами, заявили, що, на їхню думку, Козак дійсно прагнув знайти дипломатичне рішення, а не тягнув час, поки Росія готувала вторгнення.

За словами його довірених осіб, поки Путін збирав війська, Козак підготував довгу записку, у якій виклав імовірні негативні наслідки війни. У ній, за даними джерел газети, було попередження про ймовірний вступ Швеції й Фінляндії в НАТО.

Як заявили джерела з оточення Козака, 21 лютого він у своєму виступі перед Радою безпеки РФ у частині засідання, якої не транслювали на телебаченні, попередив, що українці чинитимуть опір, санкції будуть жорсткими, а геополітичне становище Росії погіршиться. Потім, за словами джерел NYT, Путін попросив усіх посадовців, окрім Козака й постійних членів Ради безпеки, покинути кімнату. Він попросив Козака повторити свої аргументи. Потім Путін відпустив усіх, окрім Козака, який досі стояв біля трибуни.

Співрозмовники газети стверджують, що Козак перед своїми знайомими спростовував інформацію про те, що першого дня повномасштабної війни телефонував Єрмаку й вимагав капітуляції України. За його словами, того дня Єрмак зателефонував йому, а він заявив, що хоче "якнайшвидше домогтися мирного врегулювання за допомогою переговорів".

На другий день вторгнення Козак вів переговори про ймовірне перемир'я з головою фракції "Слуга народу" Давидом Арахамією. Угода, як пише NYT, передбачала вивід російських військ з усіх регіонів України, окрім Криму й Донбасу.

 "Переговори викликали лють Путіна", – зазначає NYT. Президент РФ "накинувся на Козака за перевищення повноважень під час обговорення територіальних питань і наказав Козаку повідомити Києву, що Росія буде вести переговори тільки про капітуляцію України". Козаку здалося, що Путін різко змінив свою позицію в переговорах, зазначають у статті. Він сказав, що не може вести переговори, не знаючи кінцевих цілей Росії.

"Путін відмахнувся від цих побоювань і наказав Козаку вести переговори відповідно до інструкцій. Козак відмовився. Саме під час цієї розмови Козак сказав Путіну, що готовий до арешту або розстрілу за свою відмову", – ідеться у статті.

Джерела NYT зазначають, що Козак усе ж погодився проінформувати Україну про вимогу Росії про капітуляцію. Він зателефонував Арахамії, а Путін мовчки слухав розмову. Арахамія відмовився, заявили джерела.

Наступного дня, 26 лютого, позиція Путіна, за словами цих трьох осіб, змінилася вдруге. Уранці перший заступник глави адміністрації Путіна Сергій Кирієнко зателефонував Козаку й повідомив, що тепер переговори Росії з Україною вестиме інший помічник Путіна, Володимир Мединський. Як повідомляє газета, пізно ввечері Мединський і російський мільярдер Роман Абрамович, прибули до будинку Козака. Вони розповіли йому, що вирушають у Білорусь для ведення переговорів з Україною за новим дорученням Путіна: обговорити гарантії безпеки, але не кордони України.

У статті зазначають, що Кирієнко замість Козака став відповідати за відносини з іншими пострадянськими державами. Але Козак зберіг свій кабінет у будівлі адміністрації Путіна, де зустрічався з "таємними посланцями із Заходу", пише NYT.

Якоїсь миті Путін запропонував Козаку підготувати пропозиції щодо поліпшення економічного клімату в Росії. Кілька довірених осіб, які бачили відповідну записку Козака, сказали NYT, що "були вражені нею". За їхніми словами, у записці пропонували, щоб Путін припинив війну і провів ліберальні внутрішні реформи. Козак запропонував зробити російську судову систему незалежною від фактичного контролю з боку правоохоронних органів.

Деякі з довірених осіб Козака розповіли NYT, що були здивовані не тільки пропозиціями, але й тим, що він поділився ними за межами Кремля, враховуючи секретність, яка зазвичай оточує Путіна. Вони сказали, що Козак, схоже, турбується про свою спадщину й намагається дистанціюватися від нелегітимного президента РФ.

Як пише газета, Козак неодноразово їздив в Ізраїль на лікування, а також у Туреччину й Об'єднані Арабські Емірати. Це було ознакою постійної довіри Путіна, враховуючи обмеження на поїздки урядовців у воєнний час.

Також, як додає NYT, "особливо примітно", що Путін у вересні прийняв відставку Козака, з огляду на те, що він "вважає за краще забезпечити, щоб високопосадовці залишалися лояльними, призначаючи їх до синекурів, а не дозволяючи їм залишити державну службу".

"Спадщина Козака, як і раніше, пов'язана зі спадщиною Путіна", – вказала газета. 

Контекст:

Козак народився в Бандуровому Кіровоградської області 1958 року, він виріс і закінчив школу в цьому селі. 

Заступником глави адміністрації президента РФ він став 24 січня 2020 року. Козак обійняв посаду, якої раніше не було у штаті відомства. Він вів переговори з Україною на рівні радників лідерів у нормандському форматі. Остання зустріч на його рівні (українську делегацію на переговорах очолював Єрмак) відбулася 10 лютого 2022 року в Німеччині, за два тижні до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Ексміністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповідав, що Козак "штовхав, провокував" Єрмака. 

FT писала, що в перші години вторгнення між Єрмаком і Козаком відбулася телефонна розмова, під час якої Козак говорив про капітуляцію України й у разі відмови пригрозив "усією міццю російської армії". Колишній глава ОП у відповідь послав його.

The New York Times писала, що Козак, який відкрито висловився проти повномасштабної війни в Україні, практично втратив повноваження через свою позицію. За словами співрозмовників, Козак розчарував Путіна, оскільки чітко дав зрозуміти, що вважає вторгнення в Україну помилкою. Уже після початку повномасштабної війни Козак приватно заявив, що він відмовляв президента Росії від цього, ішлося у статті. Як розповіли джерела, Козак повідомив колегам, що презентував Путіну пропозицію про припинення бойових дій і проведення мирних переговорів.

У вересні 2025-го Козак звільнився. Співрозмовники NYT вважають, що зараз Козак, імовірно, непокоїться про спадок, який залишиться після нього, і намагається дистанціюватися від Путіна.