Кучма: Я не бачу для України альтернативи членству в НАТО. Ідея нейтралітету вже не розглядається

На думку експрезидента, незначне падіння підтримки євроатлантичного курсу відбувалося лише у перші тижні війни. Він пов'язує це з двома факторами, актуальними саме на той момент:

• можливість прийняття нейтрального статусу в обмін на гарантії безпеки, яку припускала українська влада на початку переговорів із Росією;
• болісна реакція українського суспільства на категоричну відмову НАТО, саме як організації, надавати Україні військову допомогу.

"Минув час, і обидва фактори зняті з порядку денного. Ідея нейтралітету, яка, до речі, була одним із пунктів російського ультиматуму, наскільки я знаю, вже не розглядається. Після російських звірств і воєнних злочинів ніхто не буде ані довіряти, ані давати якісь зобов'язуючі гарантії Кремлю", – упевнений Кучма.

Щодо допомоги НАТО, то експрезидент сподівається, що для українців за цей час стало очевидним, що майже весь обсяг отримуваної Україною зброї надають саме країни – члени Альянсу. Відмова НАТО втручатися на інституційному рівні – це свідчення не боягузтва перед Москвою, а відповідальності перед кожною із країн-членів, вважає він.

Кучма підкреслив, що Альянс гарантує безпеку всіх своїх членів, тому уникатиме ризиків прямого конфлікту з Росією. І така позиція ще більше заохочує Україну прагнути повноцінного членства, щоб стати в НАТО "своїми".

"Особисто я не бачу для України альтернативи членству в НАТО. Але, як мені здається, тепер і НАТО стратегічно зацікавлений у приєднанні України – найбільшої європейської держави з найбоєздатнішою на континенті армією. Це тим більш актуально з урахуванням того, що тепер найсерйознішою загрозою НАТО офіційно визнана Росія", – додав він.

Контекст:

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості".

2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна отримала статус партнера розширених можливостей.

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну країни НАТО надають Києву військову та гуманітарну допомогу, проте Альянс відмовився виконати прохання української влади і закрити повітряний простір над країною.

18 березня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук допустив можливість зміни Конституції щодо євроатлантичної інтеграції України за підсумками перемовин із Росією про припинення війни. А 25 червня заступник глави Офісу президента України Ігор Жовква заявив, що Київ не робитиме кроків для вступу до Альянсу.

За підсумками саміту НАТО в Мадриді (Іспанія) у червні 2022 року, лідери Альянсу затвердили нову стратегічну концепцію, в якій ідеться про те, що "сильна, незалежна Україна життєво необхідна для стабільності євроатлантичного простору".

28 липня Польща та Литва висловили готовність активізувати зусилля для початку перемовин щодо вступу України до НАТО.