Кулеба: У мене немає якихось завищених очікувань від майбутніх переговорів із Лавровим

Він нагадав, що переговори відбудуться 10 березня в Туреччині.

"Ми проводимо зараз дуже серйозну роботу, щоб максимально ефективно їх провести, але скажу відверто: очікування від переговорів у мене стримані. Я не покладаю на них якихось завищених очікувань, але, безумовно, будемо витискати по максимуму. Наш інтерес – припинення вогню, звільнення наших територій і безумовне вирішення всіх гуманітарних питань і катастроф, створених російською армією. Це вже не питання, це катастрофи", – сказав глава МЗС.

Кулеба наголосив, що завдяки українській армії, яка відбиває наступ російських військ, і підтримці міжнародної спільноти, котра ввела проти РФ санкції, він їде на переговори із сильною позицією.

"Ми сильні, впевнені в собі. Будемо витискати максимум в інтересах України й українського народу. Що ми отримаємо – уже інше питання. Це залежить від того, із якими інструкціями й директивами їде на ці переговори Лавров. Я сподіваюся, він підійде до цих переговорів добросовісно, не з пропагандистської перспективи, а дійсно із задачею пошуку рішення, як припинити цю війну, розв'язану Росією", – заявив Кулеба.

7 березня глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу повідомив, що 10 березня в Анталії відбудеться тристороння зустріч глав МЗС Туреччини, України та Росії. Турецький міністр пояснив, що зустріч відбудеться в межах дипломатичного форуму в Анталії, згоду на участь у якому вже дали Лавров і Кулеба.

Контекст:

24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах по всій країні. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаударів.

Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. 8 березня ООН повідомляла про 474 убитих та 861 пораненого мирного жителя. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.

Втрати російських окупантів, за даними Генштабу Збройних сил України станом на 9 березня, становлять, зокрема, понад 12 тис. осіб, 317 танків, 49 літаків, 81 вертоліт. Росія офіційно визнала загибель 498 російських військовослужбовців, ще 1597, за твердженнями міністерства оборони РФ станом на 2 березня, дістали поранення.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН із вимогою "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування.

Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновили історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати і надалі.