В антикорупційній раді при Міноборони України вважають, що відомство не зможе повернути кошти від компаній, які не передали йому техніки й амуніції

Міноборони України не зможе повернути гроші за контрактами, за якими не отримало замовлень, вважає Грушовець
Фото: depositphotos.com

Міністерство оборони України не зможе повернути кошти, які воно переказало компаніям постачальникам зброї й амуніції, але не отримало замовлень. Таку думку в інтерв'ю "Українській правді", опублікованому 13 червня, вислови голова антикорупційної ради при Міноборони Євген Грушовець. 

25 травня "Українська правда" опублікувала розслідування про те, що українські державні компанії, які займаються закупівлею зброї, у 2022 році не виконали постачання за замовленнями Міноборони на мільярди гривень. Як ідеться в розслідуванні, навесні цього року Міноборони розпочало масований "юридичний наступ" на підпорядковані собі ж державні компанії. Станом на 23 травня виданню вдалося виявити в судовому реєстрі щонайменше 30 позовів Міноборони до чотирьох причетних підприємств.

Як розповів Грушовець, тепер Міноборони може звертатися до суду щодо стягнення коштів. Загальна сума позовів за виявленими у реєстрах справами – 8,9 млрд грн, повідомляли розслідувачі.

"Це реально проблема, тому що точно в цих спецімпортерів грошей немає. Тобто гроші були міноборонівські – і грошей на сьогоднішній день немає... Але якщо ми говоримо виключно юридично, то в Міноборони немає жодного іншого вибору: або звертатися до суду про стягнення коштів, або із заявою про злочин щодо заволодіння цими коштами", – сказав Грушовець.

На його думку, суди ухвалюватимуть рішення на користь Міноборони. Але на цьому, за словами Грушовця, "усе закінчиться".

"Тому що Господарський суд Києва не уповноважений їхати до підрядника забирати кошти, у підрядника коштів на рахунках немає, у нього там не тільки нуль, у нього там мінус. Міноборони піде у виконавчу службу. Виконавець відкриє провадження й одразу його зупинить. Тому що на сьогоднішній день існує мораторій на стягнення грошових коштів із державних підприємств. А ці спецімпортери – державні фірми. Якби це були б не державні підприємства, а якесь приватне товариство, то Міноборони пішло б по процедурі банкрутства. Але в нашому випадку також цього не може відбутися, тому що є інший мораторій – на банкрутство державних компаній. І виходить, що так, Міноборони звернулося з позовом, отримало рішення, але грошей воно не отримає", – пояснив він.

Контекст:

У матеріалі "Спецмародери. Як імпортери зброї вивели з країни мільярди гривень у розпал війни" йдеться, що у 2022 році Міноборони підписало контракти з кількома імпортерами озброєнь, внесло 100-відсоткові передоплати, але майже за рік так і не отримало замовлених снарядів і спорядження. Відомство уклало контракти з деякими компаніями, зокрема "Спецтехноекспорт", "Укрспецекспорт", "Прогрес" та Агентство оборонних закупівель. Про яку суму втрат точно йдеться, невідомо, зазначили розслідувачі.

Міноборони потрапило і в інший скандал на початку цього року. ЗМІ з'ясували, що відомство купувало продукти для армії удвічі-утричі дорожче, ніж вони коштують у київських супермаркетах.