+3 Київ
У матеріалі "Спецмародери. Як імпортери зброї вивели з країни мільярди гривень у розпал війни" йдеться про те, що 2022 року Міноборони підписало контракти з кількома імпортерами озброєнь, внесло 100-відсоткові передоплати, але майже за рік так і не отримало замовлених снарядів та спорядження. Відомство уклало контракти з деякими компаніями, серед них "Спецтехноекспорт", "Укрспецекспорт", "Прогрес" та Агенція оборонних закупівель. Про яку суму втрат точно йдеться, невідомо, зазначили розслідувачі.
За рік, навесні 2023-го, Міноборони розпочало масований "юридичний наступ" на підлеглі собі ж державні компанії. Станом на 23 травня "Українській правді" вдалося знайти в судовому реєстрі щонайменше 30 позовів Міноборони до цих чотирьох підприємств:
- "Спецтехноекспорт" – 12 судових справ;
- "Укрспецекспорт" – 12 судових справ;
- компанія "Прогрес" – чотири справи;
- Агенція оборонних закупівель – дві справи.
За даними розслідувачів, це лише частина протермінованих угод. Принаймні за частиною контрактів отримані гроші вивели за кордон, переказавши іноземним фірмам, зазначила "Українська правда".
Загальна сума позовів у виявлених у реєстрах справах – 8,9 млрд грн. У них входять отримані постачальниками передоплати й навіть штрафи та пені за прострочене виконання контрактів. Як зазначили журналісти, для порівняння стільки само фонд "Повернись живим" (приблизно 6,6 млрд грн) і Фонд Порошенка (приблизно 2 млрд грн) зібрали разом за дев’ять років російського вторгнення починаючи з 2014-го.
Тільки у двох справах суд встиг ухвалити рішення, зобов'язавши повернути державі гроші: "Укрспецекспорт" – 293,4 млн грн і "Спецтехноекспорт" – 121,97 млн грн.
Міноборони підтвердило "Українській правді" підрахунки щодо кількості й загальної вартості позовів. У відомстві додали, що працюють над "мінімізацією можливих внутрішніх ризиків, що може призвести до невиконання контрактів державними підприємствами", а якщо такі випадки трапляються, то проводять службові розслідування.
