Небажання РФ продовжувати мандат місії ОБСЄ свідчить про її відмову від Мінських домовленостей – Резніков

Резніков допустив варіант додаткових постачань зброї з РФ на Донбас
Фото: Резніков Олексій / Facebook
Небажання Росії продовжувати мандат місії ОБСЄ на Донбасі свідчить про її відмову від Мінських домовленостей. Таку думку 6 вересня в ефірі програми "Свобода слова" на ICTV, яку транслювали на сторінці телеканала у YouTube, повідомив віцепрем'єр-міністр – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

"Я особисто це тлумачу як, по суті, відмову РФ від Мінських домовленостей, тому що умову, що там буде моніторингова місія СММ ОБСЄ, передбачено Мінськими домовленостями... Тобто варіант додаткового постачання зброї через цю не контрольовану Україною ділянку кордону між Україною і РФ абсолютно імовірний", – сказав Резніков.

Він розповів, що делегація України на чолі з президентом Володимиром Зеленським під час візиту до Вашингтона обговорювала з партнерами у США можливість залучення їх "до тих чи інших майданчиків щодо врегулювання міжнародного збройного конфлікту між Україною та РФ".

"Це може бути продовження "Мінська", тому що, на жаль, іншого немає, як логістичного майданчика, утвореного за нормандським форматом. "Мінськ" – заради домовленостей щодо гуманітарних питань, економічних, припинення режиму вогню тощо", – зазначив Резніков.

На його думку, формат "Мінська" треба зберігати як можливість комунікації.

Контекст:

Відразу після анексії Криму у 2014 році Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази. За даними Організації Об'єднаних Націй, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. осіб.

Переговори про врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (ТКГ, Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія). Мінськ став місцем зустрічей ТКГ у 2014 році. Зараз через пандемію коронавірусу засідання ТКГ проводять у форматі відеозв'язку.

12 лютого 2015 року в Мінську лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію з виконання Мінських угод і Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки Мінських угод не виконано.

29 липня 2014 року почала роботу спеціальна моніторингова місія ОБСЄ – неозброєна цивільна місія, яка спостерігає за ситуацією в усіх регіонах України. Місія регулярно готує звіти про ситуацію у країні, а також бере участь у переговорах між сторонами конфлікту на Донбасі.

Місія ОБСЄ в російських пунктах пропуску "Гуково" і "Донецьк" працює з 24 липня 2014 року, її запросила Росія. Спостерігачі повідомляють про ситуацію в цих КПП, а також про пересування через кордон.

У травні 2021 року Росія без об'єктивних причин завадила продовженню мандата місії ОБСЄ на кордоні з Україною на стандартний чотиримісячний період, скоротивши його вдвічі, повідомляли в МЗС України.

Київ після цього виступив за продовження роботи місії в пунктах пропуску "Гуково" і "Донецьк" після закінчення дії строку її мандата.

2 вересня Росія на засіданні постійної ради ОБСЄ у Відні оголосила, що не підтримуватиме консенсусу щодо продовження мандата місії.

У МЗС України це розцінили як саботаж Мінських домовленостей.