"Жест доброї волі залишився без відповіді". У МЗС РФ прокоментували намір не продовжувати мандата місії ОБСЄ на кордоні з Україною

"Розгортання групи стало жестом доброї волі з боку Росії з метою спонукати Київ піти мирним шляхом розв'язання кризи на сході України. Планували, що цей захід довіри сприятиме якнайшвидшому врегулюванню внутрішньоукраїнського конфлікту. Проте українська влада та її західні покровителі не поставилися до цього кроку РФ із належною повагою. Оскільки протягом семи років своєї діяльності група не зафіксувала жодного факту перекидання з Росії на Донбас військ, озброєнь, боєприпасів або військової техніки, ці країни прагнули використати сам факт присутності ОБСЄ на російській території для підтвердження якихось "зобов'язань" Росії в межах Мінських домовленостей, підписаних уже після прибуття спостерігачів, а головне – для відволікання уваги міжнародної спільноти від затятого небажання української влади виконувати мінський "Комплекс заходів", – стверджує Захарова.

За її словами, діяльність групи представників ОБСЄ не мала позитивного впливу на врегулювання конфлікту на Донбасі.

"РФ неодноразово попереджала про необхідність виправлення цієї ситуації. На жаль, цей жест доброї волі залишився без відповіді. Стало очевидним, що діяльність групи спостерігачів ОБСЄ на російсько-українському кордоні не має позитивного впливу на процес урегулювання і її продовження є недоцільним. Російська сторона вдячна співробітникам і керівництву групи, які професійно виконували свої обов'язки, а також готова надати їм усебічне сприяння в завершенні роботи на російській території і поверненні на батьківщину", – сказала речниця МЗС РФ.

Контекст:

Відразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази. За даними Організації Об'єднаних Націй, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. людей.

Перемовини про врегулювання конфлікту проводять у межах тристоронньої контактної групи (ТКГ, Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія). Мінськ став місцем зустрічей ТКГ 2014 року. Зараз через пандемію коронавірусу засідання ТКГ проводять у форматі відеозв'язку.

12 лютого 2015 року в Мінську лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Путін, Франсуа Олланд і Ангела Меркель під час 17-годинних перемовин погодили два документи з метою врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію щодо виконання Мінських угод і Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконали.

29 липня 2014 року розпочала роботу спеціальна моніторингова місія ОБСЄ – неозброєна цивільна місія, яка спостерігає за ситуацією в усіх регіонах України. Місія регулярно готує звіти про ситуацію у країні, а також бере участь у перемовинах між сторонами конфлікту на Донбасі.

Місія ОБСЄ в російських пунктах пропуску "Гуково" і "Донецьк" працює із 24 липня 2014 року, її запросила Росія. Спостерігачі повідомляють про ситуацію в цих КПП, а також про пересування через кордон.

У травні 2021 року Росія без об'єктивних причин завадила продовженню мандата місії ОБСЄ на кордоні з Україною на стандартний чотиримісячний період, скоротивши його вдвічі, повідомляли у МЗС України.

Київ після цього виступив за продовження роботи місії в пунктах пропуску пропуску "Гуково" і "Донецьк" після закінчення терміну  дії її мандата.

2 вересня Росія на засіданні постійної ради ОБСЄ у Відні оголосила, що не підтримуватиме консенсусу щодо продовження мандата місії.

У МЗС України це розцінили як саботаж Мінських домовленостей.