"Однозначно карати". Кулеба заявив, що в ЄС дискусії "карати чи не карати" РФ у разі її вторгнення в Україну немає

У ЄС існує консенсус щодо запровадження безпрецедентних санкцій проти РФ у разі її військового вторгнення в Україну, зазначив Кулеба
Фото: EPA
У разі військового вторгнення РФ в Україну проти неї буде введено "найбільш жорсткі та безпрецедентні" санкції. Про це 16 грудня в ефірі програми "Право на владу" на телеканалі "1+1" заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

"Давайте чітко скажемо. У ЄС існує консенсус, у тому числі його підтримують Німеччина, Франція та інші країни, що у разі військового вторгнення Росії в Україну, нової хвилі вторгнення, проти неї будуть запроваджені найбільш жорсткі та безпрецедентні санкції. Питання лише в тому, чи доводити зараз до Росії повний перелік цих наслідків, чи все ж таки зберігати можливість для діалогу з нею на цьому етапі, – сказав Кулеба. – Але дискусії про це, карати Росію чи не карати у разі агресії проти України, немає. Однозначно карати! І щодо цього є повне взаєморозуміння".

Контекст:

Одразу після анексії Криму 2014 році Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри факти й докази, які надає Україна.

Навесні Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.

21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, причому атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". Глава Міноборони Олексій Резніков повідомив у інтерв'ю Politico, опублікованому 13 грудня, що навколо кордонів України перебуває приблизно 100 тис. російських військових, які можуть атакувати одразу на кількох фронтах, використовуючи артилерію, танки та авіацію.

У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.

США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.

Про "рішучі економічні та інші заходи" в разі вторгнення в Україну попередив президента РФ Володимира Путіна 7 грудня під час онлайн-переговорів президент США Джо Байден.

Bloomberg із посиланням на високопоставлених дипломатів та чиновників писало 15 грудня, що Німеччина, Франція, Італія та Іспанія хочуть зосередитися на діалозі з Москвою, перш ніж розробляти болючі економічні заходи реагування на можливу ескалацію агресії РФ. Водночас високопосадовці ЄС наголошують, що в разі вторгнення Росії, безсумнівно, буде застосовано "болючі заходи".

Ідеться, зокрема, про можливе від’єднання Росії від міжнародної платіжної системи SWIFT, а також про заморожування газопроводу "Північний потік – 2", який має з'єднати РФ і ФРН дном Балтійського моря в обхід України.

Президент України Володимир Зеленський закликав ЄС до санкційної політики проти Москви до можливої ескалації РФ. "Санкційна політика "після" вже нікого, чесно кажучи, не дуже цікавить", – говорив він 15 грудня.

За словами Зеленського, кількість російських військ біля кордонів України після розмови Байдена з Путіним не скоротилася.