Про це він сказав на брифінгу 15 грудня за підсумками пленарного засідання шостого саміту "Східного партнерства" та зустрічей із європейськими лідерами у Брюсселі.
Захід транслювали у Facebook Офісу президента України.
За словами Зеленського, "деякі лідери пропонують формат реагування на ймовірну ескалацію після ескалації з боку Росії".
"Мені здається, що ми змогли пояснити нашим європейським колегам, що санкційна політика "після" вже нікого, чесно кажучи, не дуже цікавить. Нашу державу цікавить потужна санкційна політика до ймовірної ескалації, і тоді, мені здається, ймовірної ескалації може й не бути. Саме такі відносини, що попереджають такі небезпечні кроки, можуть дійсно зупинити той військовий конфлікт на сході нашої держави, який відбувається вже вісім років", – сказав Зеленський.
Bloomberg із посиланням на високопоставлених дипломатів та чиновників писало 15 грудня, що Німеччина, Франція, Італія та Іспанія хочуть зосередитися на діалозі з Москвою, перш ніж розробляти болючі економічні заходи реагування на ймовірну ескалацію агресії РФ.
Ідеться, зокрема, про можливе від'єднання Росії від міжнародної платіжної системи SWIFT, а також про заморожування газопроводу "Північний потіук – 2", який має з'єднати РФ і ФРН дном Балтійського моря в обхід України.
Європейські чиновники, пише Bloomberg, вважають, що було б ефективніше чекати на подальші кроки РФ і реагувати на конкретні дії. Водночас високопосадовці ЄС наголошують, що у разі вторгнення Росії, безсумнівно, буде застосовано "болючі заходи".
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти та докази, надані Україною.
Навесні Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". Глава Міноборони Олексій Резніков повідомив в інтерв'ю Politico, опублікованому 13 грудня, що навколо кордонів України перебуває приблизно 100 тис. російських військових, які можуть атакувати одразу на кількох фронтах, використовуючи артилерію, танки та авіацію.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
Про "рішучі економічні та інші заходи" у разі вторгнення в Україну попередив президента РФ Володимира Путіна 7 грудня під час онлайн-переговорів президент США Джо Байден.
За інформацією Bloomberg, адміністрація Байдена добиватиметься від Німеччини зупинки газопроводу "Північний потік – 2", якщо Путін ухвалить рішення про військове вторгнення РФ в Україну.
Про санкції проти РФ у разі її вторгнення в Україну домовилися глави МЗС країн ЄС.
В опублікованому 13 грудня інтерв'ю італійській газеті La Repubblica Зеленський заявив, що кількість російських військ біля кордонів України після розмови Байдена з Путіним не скоротилася.
-2 Київ
