Європарламент закликав у наступному пакеті санкцій від'єднати РФ від системи SWIFT у разі нової агресії проти України

Політика

Європейський парламент засудив нарощування військ РФ біля кордону України. Про це йдеться у резолюції, ухваленій Європарламентом 16 грудня, повідомляють на сайті ЄП.

За документ віддало голоси 548 депутатів, 69 проголосували проти, 54 – утрималися.

"Депутати Європарламенту вимагають, щоб уряд у Москві негайно вивів свої сили і припинив погрожувати сусідній країні. Депутати Європарламенту наголошують, що нарощування військової могутності також становить загрозу миру, стабільності та безпеці в Європі, це також інструмент для одержання політичних поступок від Заходу коштом України", – ідеться у пресрелізі.

Окрім цього, парламентарі заявили, що Росія має "заплатити високу ціну" в разі нової агресії.

"ЄС має бути готовий надіслати Росії суворе попередження, що воєнні дії проти України не лише будуть неприйнятними, а й матимуть високу економічну та політичну ціну. Країни ЄС мають залишатися готовими до негайного погодження суворих економічних та фінансових санкцій проти уряду Росії для усунення безпосередніх загроз, а не чекати наступного вторгнення, перш ніж вживати заходів", – ідеться у повідомленні.

У пресслужбі зазначили, що, згідно з резолюцією, у будь-який новий пакет санкцій проти РФ має входити "російський офіцерський корпус і флагмани", які беруть участь у плануванні ймовірного вторгнення, а також найближче оточення й олігархи "з орбіти президента Росії та їхні сім'ї".

"Це також має спричинити заморожування фінансових та фізичних активів у ЄС, заборони на поїздки, від'єднання Росії від платіжної системи SWIFT, спрямування на сектори, важливі для російської економіки, та порушення фінансування розвідувальних служб країни та військових", – зазначили у Європарламенті.

Контекст

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, надані Україною.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". Глава Міноборони Олексій Резніков повідомив в інтерв'ю Politico, опублікованому 13 грудня, що біля кордону України перебуває приблизно 100 тис. російських військових, які можуть атакувати одразу на кількох фронтах, використовуючи артилерію, танки та авіацію.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
Про "рішучі економічні та інші заходи" у разі вторгнення в Україну попередив президента РФ Володимира Путіна 7 грудня під час онлайн-переговорів президент США Джо Байден.
За інформацією Bloomberg, адміністрація Байдена добиватиметься від Німеччини зупинки газопроводу "Північний потік – 2", якщо Путін ухвалить рішення про військове вторгнення РФ в Україну.
Про санкції проти РФ у разі її вторгнення в Україну домовилися глави МЗС країн ЄС.
В опублікованому 13 грудня інтерв'ю італійській газеті La Repubblica президент України Володимир Зеленський заявив, що кількість російських військ біля кордону України після розмови Байдена з Путіним не скоротилася.
16 грудня генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Росія не припинила нарощувати військові сили біля кордону України.