Подоляк: Концепція закритого неба суттєво змінить диспозицію війни та допоможе вирішити гуманітарні питання

Подоляк каже, що закриття неба над Україною дасть можливість "повернути росіян у більш-менш адекватний статус"
Фото: Михайло Подоляк / Twitter
Україна продовжить роботу з метою закриття неба над територією країни. Про це на брифінгу у Львові повідомив радник глави офісу президента Михайло Подоляк, трансляцію вели на сторінці Львівської облдержадміністрації у Facebook.

"Будемо працювати із західними партнерами, щоб підвищити на них тиск і вийти на концепцію закритого неба – це ключове. Я вважаю, що концепція закритого неба суттєво змінить диспозицію цієї війни й допоможе нам вирішити як гуманітарні питання, тобто обстріли великих міст України, так і в принципі правила ведення війни і поверне росіян у більш-менш адекватний статус. Тобто щоб вони розуміли, що воювати можна з армією, якщо вже в нас йде війна, але не проти цивільного населення", – сказав Подоляк.

Він закликав представників усіх ЗМІ говорити про необхідність закритого неба.

"Щоб не було крилатих ракет й ударної авіації в небі. Якщо ми вирішимо це питання протягом одного-двох днів, ви побачите, як суттєво зміняться не тільки переговорні позиції України, а й узагалі ситуація у країні. Панічних настроїв не буде, бо люди будуть розуміти: із неба не впаде", – додав Подоляк.

2 березня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що Україна просить НАТО закрити небо над країною, а також розглядає альтернативні механізми підтримування повітряної безпеки.

4 березня відбулася позачергова зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО, у ній узяв участь глава МЗС України Дмитро Кулеба, він закликав Північноатлантичний альянс "діяти зараз". "Не дайте Путіну перетворити Україну на Сирію", – звернувся він до членів НАТО.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг після зустрічі сказав, що НАТО не погодиться на створення безполітної зони над Україною, оскільки не хоче поширювати війну за межі країни.

"Єдиний спосіб забезпечити безполітну зону – скерувати винищувачі НАТО в повітряний простір України та забезпечувати безполітну зону, збиваючи російські літаки. Якби ми це зробили, це може вилитися в повномасштабну війну в Європі, у яку буде залучено ще більше країн, і це призведе до ще більших страждань",  сказав Столтенберг.

Контекст:

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні, зокрема, реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган".

Жертвами російської агресії станом на 28 лютого стали 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 людей. Станом на 2 березня загинула 21 дитина.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що окупанти з першої години вторгнення б'ють по цивільній інфраструктурі. За словами президента, дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду.

Станом на 4 березня втрати російських окупаційних військ убитими, пораненими та полоненими перевищили 10 тис. осіб.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН із вимогою "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну. Станом на 3 березня позови проти Росії подало вже 40 країн.

У зв'язку з вторгненням в Україну більшість країн приєдналася до санкційних заходів щодо Москви. Це спричинило обвал економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати і надалі.