Понад 40% росіян, яким надійшли повістки за "частковою мобілізацією", загинули першого ж року – ЗМІ

Майже половина смертей припала на перший рік після оголошення "часткової мобілізації" восени 2022 року, свідчать дані з відкритих джерел.

Мобілізацію задумували як вибіркову, але на практиці в армію забирали студентів, людей похилого віку, інвалідів і навіть багатодітних батьків. Були випадки вручення повісток померлим. Бурятія стала символом жорсткої мобілізації: чоловіків забирали з вулиць, часто без медкомісії, ідеться в публікації.

Середній вік загиблих мобілізованих – 35 років. Перші смерті фіксували вже в пунктах збору: десятки людей померли від хвороб, відсутності медичної допомоги або нещасних випадків, дехто наклав на себе руки.

Перший встановлений розслідувачами мобілізований помер уже на п'ятий день після оголошення "часткової мобілізації". 40-річний Борис Шаваєв з Інгушетії помер просто під час ранкового шикування на плацу. Раніше у військкоматі чоловік пройшов медичну комісію, на здоров'я не скаржився. Водночас юристи і правозахисні організації наводили приклади, коли на фронт потрапляли люди з важкими хворобами серця, обмеженою рухливістю чи інвалідністю.

Деяких мобілізованих скеровували на фронт лише за кілька днів після мобілізації. Наприклад, Олександр Шпагін із Липецької області загинув на фронті лише за тиждень після початку мобілізації. Загалом за перші три місяці, згідно з даними журналістів, загинуло 1092 мобілізовані.

Брак підготовки і спорядження зробив мобілізованих украй вразливими, пише видання. Перші підрозділи "затикали дірки" на фронті, через що тисячі загинули протягом перших місяців, ідеться у статті. Масові втрати припали на Вугледар та Авдіївку. Унаслідок удару HIMARS по Макіївці в січні 2023 року загинуло понад 150 людей, зокрема 147 мобілізованих, пишуть ЗМІ.

За оцінками, за перший рік мобілізації загинуло 6264 особи – 42% усіх втрат. 2023 року мобілізованих частіше використовували у других ешелонах, але потім вони знову брали участь у наступах.

Багато мобілізованих скаржиться, що їх змушують підписувати контракти, погрожуючи скерувати у штурмові підрозділи. Навіть ті, хто за законом має право повернутися додому, стикаються з відмовами шпиталів і військових комісій.

Незважаючи на обіцянки замінити мобілізованих контрактниками, Кремль і далі використовує їх на фронті, йдеться в публікації. Експерти зазначають, що Росія ціною величезних втрат змогла виграти час для підготовки армії, але питання долі мобілізованих після війни залишається відкритим.

Контекст:

21 вересня 2022 року нелегітимний президент РФ Володимир Путін оголосив "часткову" мобілізацію в Росії для поповнення військ, які вторглися в Україну. 28 жовтня міністр оборони РФ доповів Путіну про її завершення.

25 серпня 2023 року Буданов заявив, що у країні-агресорі Росії не припиняли мобілізації, там розглядають варіант додатково призвати 450 тис. осіб.

1 грудня 2024 року Путін підписав указ "Про встановлення штатної чисельності збройних сил Російської Федерації" кількістю 2 209 130 осіб, зокрема 1 320 000 військовослужбовців.