"Повістку варто очікувати всім військовозобов'язаним чоловікам". Київський військком розповів про перебіг мобілізації в Україні

Максимов сподівається, що 2023 року на Україну чекає перемога та знищення всіх ворогів. Водночас він прогнозує, що й наступного року проводитимуть мобілізаційні заходи, оскільки доки Україна бореться, має бути гарантовано наявність особового складу не лише для оборони, а й для наступу.

"Існує необхідність у доукомплектуванні, доповненні. Ми повинні збільшувати свій потенціал, нарощувати... Усі ми бачимо, що наше військо на певних напрямках упевнено веде наступальні дії. Звичайно, ми повинні мати значну кількість особового складу сил оборони. Я вважаю, що мобілізація триватиме. Це необхідність", – сказав він.

Максимов також стверджує, що немає заборон на місце вручення повісток.

"Немає заборон щодо місця вручення повісток. Жодної. У законодавстві не вказано, що оповіщення можливе, наприклад, виключно за домашньою адресою, чи на роботі, чи в місці відпочинку. Закон каже про оповіщення шляхом вручення повістки. Усе", – уточнив він.

Під час загальної мобілізації, нагадав Максимов, можуть призвати будь-якого придатного до служби військовозобов'язаного.

"Повістку варто очікувати всім військовозобов’язаним особам чоловічої статі віком до 60 років. Тобто тим, хто є військовозобов’язаним", – сказав він.

Максимов додав, що мобілізувати людину телефонним дзвінком неможливо, а повідомити – можуть.

"Оповістити телефоном – таке допускається, але сам призов – це юридична процедура. Це рішення начальника ТЦК, яке оформлюється відповідним наказом. Тобто медичний огляд, професійно-психологічний відбір і призов", – сказав військком.

Він нагадав, що після отримання повістки військовозобов'язаний має прибути до центру комплектування для уточнення біографічних та облікових відомостей.

"Тобто прізвище, ім’я, по батькові, склад сім’ї, домашня адреса, номер телефону, спеціальність, місце роботи, чи є підстави, які можуть дати право на відстрочку від призову по мобілізації. Якщо з’ясовується, що відстрочки немає, то обов’язково проводиться медичний огляд. Якщо під час проходження огляду громадянин заявляє про хвороби та підтверджує документами, то направляється до сімейного лікаря. Той, своєю чергою, направляє до профільного фахівця", – розповів військком.

Він визнав, що у перші тижні мобілізації в Україні були ситуації, коли у військкоматах не завжди враховували військову спеціальність новобранців.

"Таке було на початковому етапі війни і це зрозуміло. Танкіст брав до рук автомат і був як піхотинець, десантник міг потрапити до танкових військ. Але вже наприкінці березня комплектування було таким, яким мало бути", – запевнив військком.

Він додав, що серед охочих уникнути мобілізації були й такі, хто був готовий дати хабар просто у військкоматі.

"Пропонували [хабарі]. Але треба розуміти, що в Україні є випалені села, зґвалтовані жінки, вбиті діти. Тому на початку тих, хто пропонував, вибачте, просто посилали прямим текстом", – підсумував Максимов.

Контекст:

Президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію вранці 24 лютого після початку вторгнення російських військ в Україну.

Рада продовжувала воєнний стан уже чотири рази: у березні та квітні – на місяць, у травні та серпні – на три. 15 серпня парламент продовжив воєнний стан до 21 листопада.

Воєнний стан передбачає, зокрема, заборону на виїзд за кордон чоловіків віком 18–60 років, окрім особливих умов. 16 серпня президент у відповідь на петицію із закликом зняти заборону на виїзд чоловіків заявив, що це відбудеться лише після закінчення дії воєнного стану.

Міністр оборони України Олексій Резніков розповідав у липні, що Україну захищає 1 млн осіб. У зв'язку з мобілізацією залучено до 700 тис. військових Збройних сил, до 90 тис. військовослужбовців Нацгвардії, приблизно 60 тис. прикордонників, майже 100 тис. співробітників Національної поліції, пояснював він.