Путін не занепокоєний через те, що може опинитися на лаві підсудних – Пєсков

Пєсков заперечував воєнні злочини окупантів і ведучий запитав, чи співпрацюватиме РФ із Міжнародним кримінальним судом.

"Росія не підтримує і не визнає Міжнародного кримінального суду, і ми не єдина країна у світі, яка так чинить", – відповів спікер глави Кремля.

Він заявив, що Москва зацікавлена "в дійсно незалежному та об'єктивному розслідуванні всіх злочинів", але хоче "зрозуміти, яким може бути формат такого розслідування", оскільки має "гіркий досвід" у міжнародних розслідуваннях.

Він згадав трагедію корейського Boeing, який збили в небі над Сахаліном радянські системи ППО 1983 року, і сказав: "Нас не було допущено до їхнього розслідування. Тому ми не можемо вважати його об'єктивним".

Журналіст запитав, чи занепокоєний Володимир Путін через те, що може опинитися у кримінальному суді за воєнні злочини, і чи розуміє він таку можливість.

"Ні, не занепокоєний. Ми не бачимо жодної можливості для цього", – відповів Пєсков.

Ветеран правосуддя Бенджамін Ференц, який був прокурором на Нюрнберзькому процесі над нацистами, вважає реальним притягнути Путіна до відповідальності і посадити у в'язницю – можливо, за прикладом колишнього лідера боснійських сербів Радована Караджича, якого засудили до довічного ув'язнення за геноцид під час конфлікту в колишній Югославії.

"Усе, що нам потрібно, – це рішучість", – говорив він 4 березня.

Війна Росії проти України. Головне (оновлюють)

Контекст:

Вторгнення Росії в Україну та пов'язані з ним злочини розглядають у трьох міжнародних судах.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН (International Court of Justice), вимагаючи притягнути Росію до відповідальності за "спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". 7–8 березня у суді відбулися перші слухання за позовом України проти РФ у справі про обвинувачення в геноциді. Росія відмовилася від участі в них.

Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну. Він зазначив, що Україна не може зробити це, оскільки не є державою – учасником Римського статуту МКС, але 3 березня повідомив про початок розслідування.

Окрім того, 28 лютого Україна звернулася до Європейського суду з прав людини, вимагаючи, зокрема, як попередні заходи "негайно зупинити військові напади проти цивільних об'єктів". 1 березня суд ухвалив рішення, яким наказав РФ припинити напади та бомбардування цивільних об'єктів в Україні. Пізніше суд поширив ці заходи на всі запити щодо цього приватних осіб – включно, як пояснювала Верховна Рада, з усіма майбутніми скаргами проти РФ. Також суд висунув вимогу до РФ безпечного проходу та гуманітарної допомоги для мирних громадян.