Росія майже повністю відновила імпорт товарів для ведення бою до досанкційних показників – дослідження
Росія до кінця 2023 року майже повністю відновила імпорт товарів, які використовують безпосередньо для ведення бою. Про це йдеться в дослідженні Інституту Київської школи економіки спільно з Міжнародною робочою групою Єрмака-Макфола з санкцій проти Росії, яке опублікували 11 січня.
У період до повномасштабного вторгнення (січень 2021 року – лютий 2022 року) Росія в середньому імпортувала щомісяця товарів для ведення бойових дій на суму $1,04 млрд і критично важливих компонентів (сюди входять товари, які можна застосовувати як для ведення бою, так і в цивільній сфері) – на $3,21 млрд.
Ці цифри були особливо високими в четвертому кварталі 2021 року – $1,59 млрд і $4,31 млрд на місяць відповідно, – коли Росія готувалася до повномасштабної війни в очікуванні введення експортного контролю.
Із введенням санкцій у березні – липні 2022 російський імпорт обох груп товарів різко скоротився – у середньому до $565 млн для товарів для поля бою щомісяця і $1,69 млрд – для критично важливих компонентів. Це на 45,5% і 47,4% менше, ніж у досанкційний період, відповідно.
Однак у другій половині 2022 року торгівлю цими товарами відновили, оскільки Росія змогла адаптувати шляхи постачань. У серпні – грудні 2022 року вона сягнула $1,04 млрд на місяць для товарів для ведення бойових дій (на 84,1% більше, ніж у березні – липні) і $2,41 млрд – для критичних компонентів (на 42,8% більше).
У січні – жовтні 2023 року імпорт товарів військового призначення впритул наблизився до досанкційного рівня – $932 на місяць – падіння становило лише 10,0%. Для критичних компонентів фіксують помітно іншу динаміку. Тут середньомісячний імпорт у розмірі $2,29 млрд у 2023 році – це падіння на 28,8%.
Загалом у січні – жовтні 2023 року Росія імпортувала товарів військового призначення на суму $8,77 млрд, тоді як імпорт критично важливих компонентів сягнув $22,23 млрд. Із цього експерти роблять висновок, що забезпечення експортного контролю стикається із серйозними проблемами.
Щодо товарів військового призначення, то тут домінують чотири категорії товарів: засоби зв'язку ($2,76 млрд у січні – жовтні 2023 року, або 31,4% від загального обсягу), напівпровідники ($2,06 млрд, або 23,5%), інша електроніка ($1,78 млрд, або 20,3%) і комп'ютерна електроніка ($1,78 млрд, або 20,3%) та комп'ютерне комплектування ($1,37 млрд, або 15,6%).
Що стосується критично важливих компонентів, то на особливу увагу заслуговує сім категорій: автомобільні запчастини ($5,63 млрд, або 25,3% від загального обсягу), інша електроніка ($5,37 млрд, або 24,2%), комунікаційне обладнання ($3,38 млрд, або 15,2%), комп'ютерне комплектування ($2,94 млрд, або 13,2%), напівпровідники ($2,21 млрд, або 9,9%), підшипники і трансмісійні вали ($1,33 млрд, або 6,0%) і навігаційне обладнання ($1,01 млрд, або 4,6%).
Ланцюги постачання товарів для ведення бойових дій і критично важливих компонентів суттєво змінилися, ідеться в аналізі. Посередники у третіх країнах – зокрема, у Китаї, Туреччині й ОАЕ – тепер відповідають за переважну частку продажів і постачань до Росії.
Проте значну частину товарів імпортує Росія від імені компаній зі штаб-квартирами у країнах, які фактично запровадили експортний контроль. Із цього експерти роблять висновок, що Росія не змогла знайти альтернативних постачальників цих товарів і що санкції залишаються потенційно потужним інструментом. Але це також демонструє, що експортний контроль стикається зі значними проблемами у правозастосуванні.
Контекст:
За інформацією глобальної бази даних щодо відстеження санкцій Castellum, із кінця лютого 2022 року проти РФ ввели майже 15,2 тис. обмежень. Загалом із 2014 року, коли РФ окупувала Крим і частину території Донбасу, – майже 17,9 тис. Росія – найбільш підсанкційна країна у світі, вона випередила Іран, Сирію і Північну Корею.
У листопаді 2022 року в українській воєнній розвідці повідомляли, що внаслідок міжнародних санкцій можливості російського військового виробництва значно скоротилися і російські заводи зброї могли виробляти приблизно 40 нових ракет на місяць.
У лютому 2023 року українська розвідка повідомила, що в Росії намагаються проводити імпортозаміщення і спрощувати виробництво зброї, жертвуючи її якістю.
Зараз РФ знаходить можливості обходити санкції, зазначав президент України Володимир Зеленський. Про факти обходу санкцій Україна повідомляє партнерів. Зеленський наголошував, що якнайбільше глобальних гравців мають бути "абсолютно принциповими у дотриманні режиму санкцій проти Росії за терор".