У Міноборони України розповіли правила висвітлення інформації про війну для ЗМІ та блогерів

Що категорично заборонено висвітлювати ЗМІ у воєнний час:

• найменування елементів та підрозділів, а також їх розташування;
• кількість військових у частинах та підрозділах;
• кількість озброєння та техніки, їхній стан та місце зберігання;
• умовні позначки об'єктів.

Також заборонено висвітлювати будь-яку інформацію про:

• операції, які проводять або планують;
• системи охорони та оборони військових частин;
• наявний захист військових, зокрема, озброєння та техніку (крім видимих або очевидних);
• порядок залучення сил (військових) та засобів (озброєння);
• збирання розвідувальних даних;
• переміщення та розгортання військ (найменування, кількість, маршрути);
• військові частини та їхню тактику, методи дій;
• унікальні операції та способи їх виконання;
• ефективності радіоелектронної боротьби противника;
• відкладені чи скасовані операції;
• зниклі або збиті літаки, кораблі та операції з пошуку і порятунку;
• плани безпеки українських військ (дезінформацію, маскування, протидію);
• інформаційно-психологічні операції, які проводять або планують;
• пропаганду чи виправдання широкомасштабної збройної агресії Росії проти України.

Журналісти мають право поширювати:

• загальні відомості про підготовку та застосування сил оборони;
• загальні відомості про участь ЗСУ та інших сил оборони у відсічі російської агресії;
• загальні відомості про результати завершених операцій.

Контекст:

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки й лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" і "Ураган", завдає авіаударів.

Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (більше нових даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.

Станом на ранок 7 березня втрати російських окупантів становлять: понад 11 тис. осіб убитими, пораненими й полоненими, 290 танків, 999 ББМ, 117 артилерійських систем, 50 РСЗВ, 23 одиниці засобів ППО, 46 літаків, 68 вертольотів, 454 автомобілі, три катери та кораблі, 60 цистерн із паливом та сім оперативно-тактичних безпілотників.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування.

Через вторгнення РФ в Україну західні країни запровадили проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати й надалі.