У Раді пропонують визнати Путіна воєнним злочинцем

Такий документ №7393 19 травня опублікували на сайті Ради.

Ініціатором проєкту рішення виступила нардепка від "Слуги народу" Єлизавета Богуцька.

"Метою постанови є публічне затвердження злочинів президента Російської Федерації Володимира Путіна проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку і звернення до міжнародних інституцій із метою розслідування вказаних протиправних діянь та притягнення Путіна до відповідальності", – ідеться в пояснювальній записці.

У проєкті постанови також запропоновано звернутися до ООН, Європарламенту, ПАРЄ, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї НАТО, урядів і парламентів іноземних держав, Міжнародного кримінального суду та Міжнародного суду ООН про визнання Путіна воєнним злочинцем і сприяння щодо притягнення його до відповідальності.

13 травня генпрокурорка Ірина Венедіктова заявила, що правоохоронці збирають докази причетності Путіна та глави російського МЗС Сергія Лаврова до злочинів проти людяності та геноциду, скоєних в Україні. Венедіктова зазначила, що Офіс генпрокурора "робить велику ставку" та розраховує на Міжнародний кримінальний суд у контексті ймовірного притягнення цих осіб до відповідальності.

Контекст:

Путін оголосив про повномасштабне вторгнення в Україну вночі 24 лютого, сказавши, що це "операція", мета якої – "демілітаризація і денацифікація України".

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії".

16 березня Сенат США одноголосно ухвалив резолюцію, яка засуджує Путіна як воєнного злочинця.

Президент США Джо Байден заявив 4 квітня, що Путін є воєнним злочинцем, і його треба відправити на лаву підсудних. Заяву глава Білого дому зробив після звільнення від російських окупантів Київської області та виявлення там сотень убитих загарбниками мирних жителів, зокрема у Бучі.

6 травня канцлер ФРН Олаф Шольц зазначав, що ненависть Путіна до вільної України більша, ніж його інтерес до розвитку власної країни.