Україна та Росія й далі ведуть прямі переговори щодо деяких питань – The Washington Post
Україна і країна-агресор Росія під час війни продовжують переговори щодо деяких питань. Про це пише видання The Washington Post 24 жовтня.
Країни домовляються щодо основних гуманітарних питань – обмін військовополоненими і тілами загиблих солдатів, прохід суден із чорноморських портів, нещодавно почали обговорювати повернення українських дітей із Росії, ідеться у статті. The Washington Post зазначає, що жодна зі сторін не прагне афішувати існування цих "чорних каналів".
Заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України (ГУР МО) Дмитро Усов, секретар координаційного центру з питань обміну полоненими, розповів, що це дуже емоційно важко. Але Україна зацікавлена в поверненні своїх захисників, і якщо вона відкине всі канали зв'язку, то не зможе цього робити, сказав він. Женевські конвенції передбачають обмін військовополоненими після закінчення бойових дій. Але Усов заявив, що Україна прагне якомога швидше повернути своїх захоплених військових, оскільки, згідно з документами ООН, до них застосовують систематичні катування.
Із російської сторони переговори про обмін полоненими веде координаційний центр при міністерстві оборони РФ, до складу якого входить також Федеральна служба безпеки Росії, ідеться у статті.
Обмін військовополоненими, як і обмін тілами вбитих солдатів, здебільшого відбувається на північному сході України, у Сумській області. Обстріли відбуваються щодня, але під час обмінів зазвичай оголошують припинення вогню, вказано у статті. Приблизно двічі на місяць фургони-рефрижератори з тілами привозять до кордону російські й українські співробітники екстрених служб, які вивантажують і перевантажують тіла. Про це розповів Олег Котенко, який до вересня обіймав посаду уповноваженого з питань осіб, які зникли безвісти за особливих обставин.
У деяких випадках Москва й Київ використовують посередників, включно з Туреччиною, Катаром, Об'єднаними Арабськими Еміратами, Саудівською Аравією, Ватиканом і Міжнародним комітетом Червоного Хреста, зазначає видання. Але основну частину обмінів здійснюють безпосередньо окремі представники, зокрема під час особистих зустрічей на українсько-російському кордоні й у Стамбулі, а також у телефонних розмовах, розповіли виданню кілька українських чиновників, які брали участь в обговоренні. Посередники – це запасний варіант, заявив радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк. За його словами, якщо Україна може здобути результат самостійно, то вона це робить.
Туреччина стала основним місцем ведення переговорів, коли вони заходять у глухий кут, зазначає видання. Її обрали як нейтральну територію після того, як після переговорів у Білорусі в березні 2022 року кілька членів української делегації відчули погіршення самопочуття.
Ватикан є ще одним посередником. Україна через Католицьку церкву лобіює повернення всіх осіб, що не воюють, включно з кухарями, медиками й іншими військовослужбовцями, які не воюють. Згідно з Женевськими конвенціями, некомбатанти не повинні потрапляти в полон. Робота Ватикану над цим питанням усе ще "у процесі", сказав Усов. Улітку 2022 року главу ГУР МО Кирила Буданова запросили на зустріч із папою Франциском. Це стало рідкісним кроком для Ватикану, який вважає за краще мати справу з релігійними установами, зазначають у статті.
Також посередники допомагають у поверненні депортованих Росією українських дітей. У жовтні Катар допоміг забезпечити повернення чотирьох дітей. Зазвичай Росія передає дітей лише опікунам або їхнім законним представникам, а це означає, що батькам або іншим родичам доводиться їхати в Росію, що може бути неможливим в умовах війни.
Між українським уповноваженим із прав людини Дмитром Лубінцем і його російською колегою Тетяною Москальковою є лінія зв'язку щодо зниклих дітей, але, за словами Лубінця, це не дає жодних результатів.
Починаючи з березня, групи дітей почали повертатися в Україну на напіврегулярній основі. Лубінець зазначив, що повернення дітей стало легшим після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента країни-агресора РФ Володимира Путіна й уповноваженої президента РФ із прав дітей Марії Львової-Бєлової у справі про депортацію українських дітей.
Контекст:
Країна-агресор РФ розв'язала війну проти України 2014 року, коли окупувала Крим та частини Донецької і Луганської областей. 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну з північного, східного та південного напрямків.
Сторони не розкривають кількості взятих у полон. В українській розвідці заявляли у лютому, що серед тих, кого Росія утримує у полоні, приблизно 40% – цивільні.
Україна з початку повномасштабного вторгнення країни-агресора РФ повернула з російського полону майже 2600 військових і цивільних, повідомив у серпні представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.